Історія української літератури. Том 1

По матіньку рідненьку.

Ні солов’я з саду, ні батенька з раю,

Ні родини з України! (Чуб., 808).

Як взірці легкого гумору наведу сі дві п’єси:

Наїхали гостоньки — з чужої сторони,

Взялися підпивати, Марисю намовляти:

— Їдь, Марисенько, їдь — в нашу сторононьку,

До нас, Марисю, до нас — добре тобі буде в нас!

В нас гори золотиї, травоньки шовковиї,

Річеньки медовиї, стіноньки золотиї!

Прилетіла зозуленька та й стала ковати,

Стала ковати — всім правду казати:

Світ же я облітала, а того не видала,

Всюди гори земляниї, травоньки зелениї,

Річеньки водяниї, стіни деревляниї (Чуб., 407).

Говорило пиво, говорило пиво

Та до своєї пивоварочки:

— Як ви мене доварите, то ви мене не вдержите

Ані в бочках, ані в кухвочках —

Ані в щирозлотних кухвочках.