Історія української літератури. Том 1

(Чуб., 320 — 1).

Заграно, забубняно а в княжім дому рано:

А збірайтеся, а з’їзжайтеся [бракує],

Бо ми поїдемо та поїдемо та до славного міста,

Ой вибємо та виметемо кам’яну стінку,

А возьмемо та привеземо та Івасеві жінку (с. 475).

Припадь, приладь, Марисуню, до стола,

Обступили боярчики довкола —

Кіньми грають, двір рубають.

Шабельками витинають, Марисуні шукають.

Пустимо стрілку перляну,

Виб’ємо стінку камяну,

Возьмемо Марусеньку молоду (Чуб., 325).

На горі Іванко ходить, шаблею кійло косить,

Під кониченька носить та кониченька просить:

— Іж, коню, білеє кійло, щоб здужав та Дунай плисти,

Нашу Марусеньку увезти (Чуб., 416).

Не наступай, Литва [bis], буде між нами битва!

Будем бити та воювати, Титянки не давати (Чуб., 346).

Сікай [рубай], братейку, сікай, своєї сестрейки не давай!