Історія української літератури. Том 1

Мир — миром, пироги з сиром,

Вареники в маслі, бояре погані,

Не мирімося!

(Чуб., 206, 260, 307, 392; Етн. мат, XIX, с. 68).

Протягом століть свого оброблення воно втягнуло в себе масу матеріалу. Нераз новіші складники витиснули старші, поробили прогалини в старім плані, перебили розвій основної гадки, — але заразом розцвітили первісну, очевидно, далеко простішу, схематичнішу дію перлами поезії, фантазії, чудовими символічними образами, роскішними подробицями. Серед тисяч мотивів, які збіглись в варіантах XIX віку (тисяч — цілком арифметично: один звід Чубинського містить до півтори тисячі п’єс), ми стрічаємо прегарні п’єси як по своїй зовнішній формі, так і по красі виложених в них настроїв і тих образів, в котрі вони прибрані. Що можна сказати, напр., щодо сього весільного маршу, котрий співається з поворотом молодої після запросин на весілля:

Тихо, тихо, лотоками вода йде, —

Що сестриця до братика чолом б’є:

Ой виметай, братику, новий двір,

Та застилай, братику, тесов стіл,

Та наповняй, братику, кубочки.

Привітай же братику, дружечки!

Ой до двору, дружечки, до двору,

Нахиляйте сосонку додолу,

Принесемо сосонку додому,

Поставимо сосонку на столі! 1

Або сих ліричних партій:

— Ой матінко та голубочко, приснився мені сон дивненький:

З раю пташки вилітали, чорні шовки поснували,

Дрібне золото порозсипали.

— З раю пташки — то твої дружки,