• готує та подає пропозиції щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері інвестицій та інноваційної діяльності;
• визначає пріоритетні напрями інноваційної діяльності та розроблює державні інвестиційні та інноваційні програми;
• визначає обсяг бюджетних коштів для надання фінансової підтримки суб'єктам інноваційної діяльності;
• вживає заходів до залучення іноземних інвестицій в національну економіку;
• формує бази даних інвестиційних та інноваційних програм і проектів, міжнародних інвестиційних та інноваційних програм і проектів:
• визначає порядок конкурсного відбору інноваційних проектів для їх фінансової підтримки.
До сфери управління Держінвестицій належать такі державні установи:
1) Національна мережа регіональних центрів інноваційного розвитку.
2) Національний центр впровадження галузевих інноваційних програм.
3) Державна інноваційна фінансово-кредитна установа.
4) Український центр сприяння іноземному інвестуванню.
Через свої інституції держава здійснює інвестування тих галузей і виробництв, продукція яких має загальнонаціональний характер, а при активізації інвестиційної діяльності вона може інвестувати кошти також у розвиток виробництв.
Основними учасниками інвестиційного процесу є виробничо-господарські утворення, до яких належать:
Акціонерні товариства - це товариства, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій. Акціонерне товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть відповідальність пропорційно до кількості акцій, що їм належать. Товариство може бути відкритим або закритим. Своєю чергою, закрите може бути реорганізоване у відкрите шляхом перереєстрації акцій.
Товариства з обмеженою відповідальністю - це товариства, статутний фонд якого поділяється на частки, розмір яких визначений установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах своїх внесків або пропорційно до них. Зміна вартості майна, а також додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді.
Товариства з додатковою відповідальністю - це товариства, статутний фонд яких поділяється на частки, що належать учасникам. Учасники відповідають за боргами товариства пропорційно до своїх внесків, а в разі нестачі коштів - додатковим майном, що належить всім учасникам товариства. Граничний розмір відповідальності визначений установчими документами.
Повні товариства - це товариства, всі його учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та несуть колективну відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном, причому відповідальність учасники несуть незалежно від часу виникнення боргів.
Командитні товариства - це товариства, які мають поряд з одним або кількома членами, що несуть повну відповідальність, також одного або декількох учасників, відповідальність яких обмежується сумою внесків у майні товариства. Перші несуть солідарну відповідальність за боргами товариства та здійснюють управління справами командитного товариства. Сукупний розмір внесків інших учасників у майні товариства обмежується 50 % статутного фонду і в разі ліквідації товариства їхні внески повертають першочергову.
Активними учасниками інвестиційного процесу є інституційні інвестори, до яких належать: холдингові компанії, промислово-фінансові групи та фінансові установи.
Усі інституційні інвестори здійснюють вкладення за певними напрямами. Холдингова компанія - спрямовує інвестиції на розвиток тих підприємств. контрольним пакетом яких володіє. Об'єктом інвестування для фінансово-промислових груп є ті підприємства, що входять до їх складу, а фінансові компанії надають інвестиційні ресурси лише тим підприємствам, які становлять для них фінансовий інтерес.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інвестиційна діяльність» автора Т.В.Майорова на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 6. Приємного читання.