• 1. Розпочинається ІАД з визначення об'єкта, предмета й проблеми аналізу. Даний етап включає ознайомлення з проблемою в цілому, а також із суміжними питаннями, вивчення яких може виявитися корисним; складання загального плану роботи із зазначенням терміну виконання, виконавців та основних джерел, які, ймовірно, можуть бути використані.
• 2. Побудова ідеальної моделі об'єкта і предмета - наступний крок. Забезпечує створення нормативної бази для подальшої аналітичної діяльності.
• 3. Збір фактографічних даних. Це обов'язковий етап ІАД, незалежно від області дослідження і досліджуваного явища. У першу чергу необхідним є чітке визначення використовуваних понять і максимально велика джерелознавчих база. При підборі джерел необхідно критично ставитися до знайденої інформації.
Рис. 5. Алгоритм процесу ІАД
• 4. Оцінка фактографічного матеріалу. Основне завдання на цьому етапі є в тому, щоб оцінити отримані дані, виділити з маси описуваних фактів ті, аналіз яких доцільно продовжити. Цей етап включає оцінку, класифікацію, аналіз і з'ясування фактів.
• 5. Розкриття значення фактів. Звертається увага на те, що факт несе в собі велике смислове навантаження, якщо його розглядати в сукупності з іншими фактами або додатково вказати його значення, тому необхідно всіляко добиватися найбільш повного розкриття значення кожного факту.
• 6. Гіпотеза. На даному етапі необхідно побудувати гіпотезу про взаємозв'язок окремих розрізнених на перший погляд фактів. Висування гіпотези полегшує з'ясування проблеми. Осмислення гіпотез носить дослідний характер. Суб'єкт "накладає" на гіпотезу призму своїх уявлень, обумовлених особистим досвідом і знанням предметної області. Побудова гіпотез притаманне будь-якій аналітичній роботи. На початку робляться деякі припущення (гіпотези) про те, які чинники, можливо, відіграють важливу роль, а які не мають відношення до справи. Аналогічні гіпотези використовують при зборі та тлумаченні фактів, формулюванні висновків і викладів.
• 7. На даному етапі належить вибрати тип аналізу.
• 8. Обраний тип аналізу зумовлює вибір конкретних методів аналітичної діяльності, яких налічується величезна кількість..
• 9. Доказ. На цьому етапі необхідно довести або спростувати справедливість робочих гіпотез.
• 10. Висновки. Тут формулюються остаточні висновки, що є метою будь-якого інформаційного аналізу.
• 11. Достовірний і зрозумілий виклад результатів дослідження. Складання документа, що завершує роботу. Необхідно стежити за тим, щоб підсумковий документ був написаний на мові, що є доступною споживачеві інформаційної продукції. При необхідності для досягнення максимального ефекту можна використовувати таблиці та діаграми, мультимедійні презентації.
Володіння описаним алгоритмом семантичної обробки даних є умовою успіху діяльності в багатьох галузях. Скептики стверджують, що "аналітика - це професія, що базується на езотеричному знанні й інтуїції, на таїнстві проникнення у приховані механізми політики, економіки та ін., на штучній обдарованості її представників, здатних до інтелектуальної магії" [6]. Об'єктивні підстави такої позиції існують. Аналітика є евристичною за своєю суттю, тому досить складно зрозуміти інтелектуальні технології аналітичної діяльності, виявити її прийоми і впровадити в навчанні майбутніх фахівців. З іншого боку, аналітика
- це діяльність, що передбачає органічний синтез трьох компонентів: володіння аналітичними методами (функціональний компонент), знання предметної області (галузевий компонент) і певний тип структури особистості (особистіший компонент). Така ж структура характерна для науково-дослідницької, художньо-творчої, викладацької, управлінської та деяких інших видів діяльності.
Відомо, що аналіз і синтез є головними методами мислення. Аналіз (грец. analysis - розкладання, розчленування) і синтез (грец. synthesis
- з'єднання, сполучення, складання) - це процеси уявного розчленовування цілого на складові частини та возз'єднання цілого з частин. Інформаційний аналіз - це початковий етап перетворення документальної інформації, що складається у вивченні документів і видаляння з них найбільш істотних відомостей. Цей процес невіддільний від синтезу, тобто узагальнення інформації, отриманої в результаті інформаційного аналізу документів, і підготовки результатів узагальнення в тій чи іншій формі. Аналітико-синтетична переробка - це сукупність процесів перетворення змісту документів з метою їх аналізу, вилучення необхідних відомостей, а також оцінки, зіставлення та узагальнення. У процесі аналітико-синтетичної переробки відбувається згортання інформації, завдання якого полягають у змістовній оцінці соціальної значущості документа (його наукової, культурної цінності) і зменшення фізичного обсягу за умови мінімальної втрати інформативності.
Аналітично-синтетичною переробкою документа називається його перетворення з метою отримання необхідної інформації, а також оцінки, зіставлення, узагальнення та подання отриманої інформації у вигляді, що відповідає запиту. Якщо метою роботи з науковими документами є їх систематизація, аналіз та синтез, що не доходить до отримання нового знання, то така діяльність відноситься до науково-інформаційної. Якщо ж мета роботи з науковими документами полягає в отриманні нових знань про предмет, що вивчається, то така діяльність відноситься до науково-дослідної.
Важливо підкреслити, що аналітико-синтетична переробка інформації має місце не тільки в науково-інформаційної діяльності (НІД), а й в інших видах пізнання. Що ж у такому разі визначає специфіку НІД? Для того, щоб відповісти на це питання, можна порівняти НІД з такими видами пізнання, як науково-дослідна діяльність, з одного боку, і науково-технічна розвідка - з іншого.
Метою науково-дослідної діяльності та аналітико-синтетичної переробки інформації є витяг з документів нових фактів або відомостей, які в цих документах в явному вигляді не виражені. Нові відомості логічно виводяться з наявної інформації, причому для цього додатково залучається так звана екстралінгвістичні інформація (тобто інформація, яка не міститься в цих документах). Подібним же чином будується діяльність, що іменується науково-технічної розвідкою. Відомо, що в мирний час не менше 80 % розвідувальної інформації добувається шляхом аналітико-синтетичної переробки відомостей, що витягають із несекретних джерел - газет, журналів, книг, теле- і радіопередач, матеріалів всесвітньої павутини та ін. Завданням фахівця-аналітика в цьому випадку є вилучення з тексту одного або декількох документів таких відомостей (частиною засекречених), які в цих документах в явному вигляді не містяться.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття "інформаційна аналітика"“ на сторінці 2. Приємного читання.
