• 2) за способом передачі та сприйняття: візуальна; аудіальна (звукова або фонетична); аудіовізуальна; тактильна (дотикальна); смакова.
• 3) за суспільним призначенням: масова (суспільно-політична, буденна, естетична тощо); спеціальна (наукова, виробнича, технічна, управлінська тощо); особиста.
Крім цих основних ознак, виділяли й інші: за типом інформації, що передається (документна, фактографічна та ін.); за формою подання (текстова, графічна та ін.); за способом розповсюдження (опублікована, неопублікована); за ступенем аналітико-синтетичної переробки (первинна, вторинна); по області отримання та/або використання (екологічна, історична, географічна та ін.). Ці ознаки або підстави поділу виділялися по відношенню до наукової інформації; можливі й інші варіанти класифікаційних рядів по відношенню до інших типів і видів інформації.
Так, під "семантичною" розуміється інформація, виражена природною мовою і має сенс, доступний для логічного сприйняття. Цим вона відрізняється від ймовірнісної ("шенонівської") інформації, в якій визначальну роль відіграє її знакове подання, а сенс ігнорується.
Багато положень філософії (наприклад, твердження Шопенгауера про те, що в основі світобудови лежить ірраціональна воля) неможливо не підтвердити, ні спростувати. Але це не заважає розглядати і творчість Шопенгауера, і літературу про нього як сукупність текстів, в яких полягає певна наукова інформація в області філософії. Тобто є всі підстави вважати, що техніка роботи з інформацією в галузі соціальних дисциплін є і затребуваною, і корисною в будь-якій галузі.
Поняття "інформаційні процеси"
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поняття "інформація"“ на сторінці 2. Приємного читання.
