Класифікація і характеристика основних видів оглядів

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

• від способів поширення - на опубліковані, ті, що не публікуються і депоновані.

Серед аналітичних оглядів розрізняють ситуаційні, тематичні і проблемні.

Ситуаційний аналітичний огляд являє собою зіставлення, аналіз і синтез вилученої з документів інформації - наукових даних, відомості з журнальних статей і патентних матеріалів, рекламних повідомлень, матеріалів конференцій, нарад, кон'юнктурна інформація та ін. Призначена для орієнтації в науково-технічній ситуації.

Тематичні аналітичні огляди містять виключно наукові дані.

Проблемні аналітичні огляди створюються з метою подолати тематичну вузькість за рахунок використання відомостей з суміжних галузей науки і техніки [8, С.168]. Найбільш важливою підставою ділення є вид аналізу джерел, що оглядаються, і який застосовується при підготовці того чи іншого виду огляду: аналіз документографічний (бібліографічний), фактографічний і науково-технічний (концептографічний). Відповідно розрізняють бібліографічні, реферативні і аналітичні огляди.

Бібліографічний огляд містить зведену характеристику видань і документів, виконану на підставі документографічного аналізу. Бібліографічний огляд містить характеристику документів як джерел інформації, які з'явилися за певний час або об'єднаних за будь-якою ознакою.

У бібліографічному огляді дається узагальнене описання змістовних елементів, а також наводяться формальні ознаки, що характеризують джерела, що оглядаються. Цільове призначення таких оглядів - орієнтація споживачів в документальних потоках. На відміну від анотованих покажчиків у бібліографічному огляді джерела, що розглядаються, звичайно подаються у зіставлянні одне з одним, якби охоплюються єдиною думкою, часто з оцінкою творів. В останньому випадку ми маємо справу з різновидами бібліографічних оглядів - критичними або рекомендованими бібліографічними оглядами. Ці різновиди одночасно належать до двох сфер інформаційного обслуговування - документального і концептографічного.

Бібліографічні огляди в свою чергу поділяються на огляди нових надходжень (матеріалів, що вийшли в світ за останній період - місяць, квартал, рік); джерелознавчі огляди, що розглядають характер, призначення і тематику творів з певної проблеми або предмету; огляди інформаційних видань (певної сукупності реферативних журналів, бібліографічних покажчиків і т.п.).

Бібліографічний огляд являє собою зведення бібліографічних даних щодо різного роду первинних джерел інформації. У завдання бібліографічних оглядів входить відбір достатньої кількості джерел, їх бібліографічний опис і характеристика змісту. Огляди звичайно складаються з двох частин: тексту, який містить порівняльну характеристику основної літератури, і бібліографічного списку по темі. Бібліографічні огляди служать джерелознавчою базою для наукової і інформаційної діяльності. Це перша ступінь інформаційного узагальнення.

На відміну від бібліографічних оглядів, у яких відображено відомості про документи, огляди стану питання містять інформацію із документів-першоджерел про результати досліджень, стан і шляхи розвитку певної галузі науки, техніки та виробництва. Залежно від цілей підготовки розрізняють два види таких оглядів - реферативні та аналітичні [15].

Реферативний огляд - стислий виклад зведеної характеристики основних аспектів змісту сукупності джерел з певної теми чи проблеми [2].

Реферативний огляд будується на основі вилучення і систематизації даних з документів.

Реферативний огляд має на меті орієнтацію споживачів інформації не в документальних, а інформаційних потоках, тобто в сукупності фактів і концепцій незалежно від того, з яких документів вони вилучені. Хоча, як правило, реферативні огляди супроводжуються списком літературних джерел, на підставі яких вони складаються, його можна в принципі виключити без шкоди вилучити для пізнавального значення реферативного огляду. У результаті фактографічного аналізу з документів, що оглядаються, відбираються лише ті факти і концепції (часто лише одна цифра), які можуть служити в якості "будівельного матеріалу" для розкриття теми огляду. Решта інформації, яка міститься в джерелах, можливо, сама по собі дуже цінна, але не має відношення до даної теми, ігнорується. У цьому полягає суттєва відмінність реферативного огляду від бібліографічного. Останній передбачає обов'язкове звертання споживачів до першоджерел, зазначених в огляді.

У процесі створення реферативного огляду іноді смислове перероблення джерел, що оглядаються, досягає такого рівня (особливо це характерно для вступу і висновків), що не уявляється можливості послатися на конкретний документ, однак безумовною вимогою до реферативних оглядів є необхідна повнота і об'єктивність у викладенні фактів і концепцій, відображених в літературі.

Укладач реферативного огляду, так як і укладач інформативного реферату окремого документа, не повинен давати критичну оцінку матеріалу, що оглядається, тобто привносити свої власні концепції. Матеріал має бути узагальнений таким чином, аби споживачі, на яких розраховано даний огляд, самі могли б зробити необхідні для своєї роботи висновки. Таким чином, реферативні огляди, так як і бібліографічні, не можуть бути віднесені до сфери концептографічного обслуговування і є формою фактографічного інформаційного обслуговування, тобто результатом інформативного згортання.

Таким чином, реферативний огляд містить зведену характеристику питань, які розглядаються в первинних документах, але не передбачає їхньої критичної оцінки. Завдання реферативного огляду - адекватне відображення документів-першоджерел.

Найбільш складним і синтетичним видом вторинної інформації є науково-аналітичні огляди літератури. Вони вміщують систематизовані та узагальнені відомості про стан, тенденції та перспективи розвитку певної галузі суспільної діяльності чи окремої проблеми. Аналітичний огляд - це детальна розповідь, де подано зведену характеристику певного питання, проблеми, теми, що базується на інформації, отриманій з літератури. Як правило, в кожному огляді використовуються десятки джерел (книг, статей, доповідей, патентів тощо). їх мета - узагальнити основні тенденції розвитку наукової думки (стан дослідження важливих проблем тієї чи іншої галузі знання, інформацію про наукові школи та теорії, погляди провідних представників науки). Обов'язковим елементом такого огляду є критична оцінка відомостей із першоджерел, власні висновки авторів-укладачів оглядів про стан, тенденції та перспективи розвитку даної галузі, рекомендації щодо використання виявлених у першоджерелах результатів досліджень, пропозиції стосовно можливих варіантів вирішення розглянутої проблеми.

Аналітичний огляд - зв'язний виклад характеристики питань теми чи проблеми за змістом сукупності джерел з критичною аргументованою оцінкою цього змісту та/чи обґрунтованими рекомендаціями і висновками [2].

Мета підготовки аналітичного огляду - висвітлити цілісну картину проблемної ситуації з обов'язковим визначенням труднощів і проблем розвитку в даній галузі та висуненням пропозицій щодо можливих шляхів їх розв'язання [14].

Аналітичний огляд створюється з метою не лише орієнтувати фахівців в інформаційному потоці з даного напрямку (проблеми), а й дати оцінку стану проблеми, виявити тенденції в її розвитку, тобто його мета - інтерпретована орієнтація в інформаційному потоці. Тому він є результатом не лише фактографічного аналізу первинних документів, а й концептографічного аналізу викладених у них положень - фактів і концепцій, тобто результатом як інформаційного згортання, так і розгортання інформації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація і характеристика основних видів оглядів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ

  • Наукова інформатика

  • Поняття "інформація"

  • Поняття "інформаційні процеси"

  • Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності

  • Поняття "інформаційна аналітика"

  • Література до модуля 1

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

  • Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління

  • Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління

  • Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

  • Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)

  • Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

  • Література до модуля 2

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

  • Галузева система науково-технічної інформації: загальна характеристика

  • Напрями НІД у регіональних центрах НТІ (ЦНТЕІ)

  • Роль організацій системи НТІ у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційних процесів

  • Література до модуля 3

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Виробники інформаційної продукції

  • Інформаційно-аналітична продукція: питання типології

  • Типологія ІПП

  • Фактографічна інформаційна продукція

  • Реферат як один з основних видів документної інформаційної продукції

  • Література до модуля 4

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПОСЛУГИ

  • Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди, характеристика

  • Послуги документального обслуговування

  • Фактографічне і концептографічне обслуговування

  • Література до модуля 5

  • ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

  • Класифікація і характеристика основних видів оглядів
  • Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)

  • Методика підготовки оглядів

  • МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ

  • Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування

  • Методика складання дайджесту

  • Методика складання реферату

  • Інформативний реферат

  • Література до модуля 7