Останній напрям одержує все більший розвиток. Проте слід зауважити, що ресурси Інтернет це досить багатозначне поняття. В його структурі можна виділити як документи, призначені для вільного користування; так і авторитетні "видавничі" повнотекстові бази даних, доступ до яких регламентується певними умовами; документи, розташовані на різних web-pecypcax: окремі статті, книги, використання яких може потягти за собою порушення авторського права.
Бібліотеки йдуть "офіційним" шляхом, на законних правах надаючи своїм користувачам доступ до видавничих баз даних. Однак цей шлях пов'язаний з вирішенням великої кількості організаційних, фінансових та інших питань, розв'язання яких не під силу окремій бібліотеці. Тому в усьому світі підсилюється тенденція створення бібліотечних консорціумів - об'єднань бібліотек з метою вирішення одного або кількох загальних завдань. Дотримання викладених нормативно-методичних матеріалів - необхідна умова забезпечення сумісності вітчизняних електронних бібліотек та їх входження до світового інформаційного простору.
Бібліографічне обслуговування трактується як забезпечення користувача бібліографічною інформацією [2]. Бібліографічна послуга є результатом бібліографічного обслуговування, що задовольняє потреби в бібліографічній інформації [2]. Бібліографічна інформація належить до традиційних і найпоширеніших форм інформаційної діяльності. Вона розрахована на широке коло споживачів і покликана забезпечити найрізноманітніші їхні запити при пошуку документів. Бібліографічна інформація є основою будь-якого наукового дослідження, на її базі створюють усі види інформаційних видань: реферативні, аналітичні, оглядові.
Отже, дефініція бібліографічного обслуговування має бути уточнена у наступний спосіб: це не просто забезпечення користувача бібліографічною інформацією, а доведення її до користувача у цілях задоволення інформаційних потреб. Таким чином, бібліографічна інформація не є самоціль, а лише засіб для цілеспрямованого задоволення потреби у будь-якій потрібній інформації. В будь-якому випадку бібліографічне обслуговування є поняттям ширшим, ніж бібліографічна послуга; воно включає останню.
Існує ще одна термінологічна проблема. Справа в тому, що інформаційні потреби, у тому числі й бібліографічні розкриваються у формі інформаційного запиту, тобто тексту, який виражає природною мовою необхідність у певній інформації. Правда, у ГОСТ 7.0-99 бібліографічний запит визначається як "інформаційний запит та бібліографічну інформацію"4. Але, у будь-якому випадку, запит не завжди точно відображає інформаційну потребу, найчастіше всього, через індивідуальні лінгвістичні і логічні особливості викладення, термінологічної неоднозначності та ін. У зв'язку з цим і пов'язане введення у теорію інформаційного пошуку такі поняття, як критерій смислового змісту у процесі
(режимі) "запит - відповідь". У силу суб'єктивності процесу "запит - відповідь" необхідна його визначена формалізація. Зокрема, на основі існуючих нині штучних мов (інформаційно-пошукових мов - ІПМ) створюється ніби у певній мірі формалізований замінник запиту - пошуковий образ запиту (ПОЗ). Для його формування використовуються заголовки і назви розділів, глав, частин (зміст) документів, індекси і предметні рубрики діючих бібліографічних класифікацій (УДК, ББК та ін.), ключові слова (дескриптори), взяті із відповідних тезаурусів і доповнені синонімами, видовими і асоціативними термінами з інших словників, але у будь-якому випадку співвіднесеними з текстом інформаційного запиту користувача.
Важливо відмітити, що саме характер запиту - постійний (довготривалий) або разовий - є провідним критерієм для виділення двох основних видів бібліографічного обслуговування: бібліографічне інформування і довідково-бібліографічне обслуговування.
Відповідно до ГОСТ 7.0-99 довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) визначається як "обслуговування у відповідності до запитів користувачів інформації, пов'язане з наданням довідок та інших бібліографічних послуг" [2].
Особливим випадком ДБО є "бібліографічна консультація", коли у відповідь на разовий запит даються поради щодо самостійного використання шляхів і засобів бібліографічного пошуку. У практиці крупних бібліотек і органів НТІ склалася вже стереотипна форма довідки, що видається з приводу консультацій, наприклад: "Потрібний Вам матеріал можна знайти у ... розділі каталогу (картотеки) або в ... бібліографічних посібниках, де пошук потрібної Вам інформації доцільно проводити наступним чином...".
Важливо відмітити, що бібліографічна консультація може бути дана замість бібліографічної довідки з усіх видів запиту. Вважається, що це корисно для користувача, оскільки він стає безпосереднім учасником бібліографічного пошуку, проявляє більшу активність і набуває досвід бібліографічної роботи.
Відповідно ГОСТ 7.0-99 бібліографічне інформування (БІ) визначається як "систематичне забезпечення бібліографічною інформацією абонента".
У ГОСТ 7.0-99 виділені три різновидності БІ залежно від категорії користувача. Індивідуальне БІ здійснюється з урахуванням індивідуальних інформаційних потреб, постійно діючого запиту окремого користувача, тобто передбачає інформування індивіда відповідно до його потреб. Групове БІ здійснюється за запитом групи користувачів, виділеної за певною ознакою, члени якої мають близькі за змістом інформаційні потреби. Масове БІ - інформування широкого кола користувачів інформації за соціально значимими темами - орієнтоване на широке коло користувачів інформації.
Однією з найпоширеніших форм масового БІ є видання інформаційних бюлетенів, в яких відомості про видання, що надійшли до бібліотеки (орган НТІ), розміщують у визначеному порядку (найчастіше у систематичному). Оптимальним вважається щомісячне видання бюлетенів з інформаційним інтервалом, що не перевищує півтори місяці.
Однак не всі бібліотеки і органи НТІ мають можливість видавати такі бюлетені. Тому відповідні списки нових надходжень вивішують біля столу видачі літератури. Іноді заміняють списки картотекою, розміщуючи її на столі видачі літератури. Інший вихід із становища - використання засобів масової інформації: місцевої періодичної преси, радіо-і телепередач. В усіх випадках доцільно використовувати відомі користувачу рубрики на зразок "Книжкова полиця", "Нові книги" та інші. Ефективною формою ознайомлення з новими надходженнями є проведення "Днів інформації", "Днів спеціалістів" (для певної категорії користувачів - економістів, інженерів, вчителів і т.д.), виставок-переглядів (демонстрація як нових надходжень, так і ретроспективні перегляди).
Сутність диференційованого БІ полягає в тому, щоб забезпечити для спеціалістів можливість постійного стеження за новою літературою з мінімальними витратами часу, надаючи їм відомості про всі потрібні джерела інформації з необхідним степенем повноти. Визначальним моментом для такого БІ є встановлення кола обслуговуваних спеціалістів, виявлення їх інформаційних потреб з урахуванням не лише тематичного профілю їх інтересів, а й посадового, функціонального статусу, науково-виробничої і інформаційної активності, етапності виконання наукових досліджень і специфіки виробництва, освітньої підготовки, індивідуально-психологічних особливостей і т.д.
Способи оповіщення є різноманітними залежно від конкретних умов і можливостей. Звичайно надсилаються письмові повідомлення на спеціальних бланках, використовується телефон. Застосовуються й спеціальні картотеки-наповнювачі, шафи з відділеннями для кожного індивідуального чи групового користувача. У цьому випадку важливо налагодити регулярне відвідування абонента відповідної бібліотеки або органа НТІ. Абонент знайомиться з накопиченою інформацією і робить заявку на документи, які його зацікавили, може уточнити запит.
Найбільш прогресивною формою диференційованого БІ вважається система вибіркового розповсюдження інформації (ВРІ). Основна її властивість - наявність постійних клієнтів і зворотного зв'язку між користувачами і бібліографічною службою. На сьогодні діють як ручні, так і автоматизовані системи ВРІ. Ручні системи обслуговують невелику кількість абонентів (30-50) на основі спеціально розробленого рубрика тора (переліку тем), який у сукупності охоплює визначену конкретну галузь знання. Користувачі помічають у ньому ті рубрики, які відповідають їх професіональним інформаційним потребам. Зазвичай кожній предметній рубриці присвоюється умовний цифровий код, яким індексуються і запити, і документи, які вводяться в систему. Це полегшує визначення необхідного числа карток для розсилки абонентам.
Цей же принцип покладений в основу автоматизованих систем ВРІ. Відмінність полягає в тому, що сформульовані природною мовою запити перекладаються на інформаційно-пошукову мову (ІПМ) даної системи (у більшості випадків дескрипторну) і вводяться у пам'ять машини, утворюючи масив пошукових образів запитів (ПОЗ). Бібліографічні описи документів, які вводяться в систему, також індексуються тією ж ІПМ і утворюють масив пошукових образів документів (ПОД). Машина здійснює порівняння ПОЗ і ПОД і у випадку їхнього співпадання на вихідному пристрої друкує природною мовою бібліографічну інформацію у вигляді списку документів із зазначенням абонентів, яким він має бути направлений.
Для забезпечення повноти і точності БІ користувачам направляються сигнальні картки з анотованими або реферативними бібліографічними списками. Разом із сигнальними картками як їх складова частина абонентом направляється талон зворотного зв'язку для оцінки ними отриманої інформації.
Як згадувалося вище, у зв'язку з впровадженням Інтернет-технологій в бібліотеках з'явився новий вид інформаційних послуг - так звана "віртуальна довідка".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Послуги документального обслуговування“ на сторінці 2. Приємного читання.
