ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Основи інформаційно-аналітичної діяльності

У підсумку вищезгаданого слід зазначити, що на початок 1990-х рр. у СРСР було закладено основи державної системи НТІ. Вона охоплювала: усі сфери суспільної діяльності - науку, виробництво, освіту, культуру, мистецтво; усі категорії споживачів інформації; виконувала майже всі види завдань інформаційного обслуговування - облік, опис, систематизацію, оцінювання, узагальнення, підсумки, рекомендацію, аналіз, прогноз (два останніх вимагали подальшого розвитку та вдосконалення); була представлена різноманітними типами інформаційних видань (бібліографічних, реферативних, оглядово-аналітичних і прогностичних). Українська наукова література виступала складовою частиною загального потоку наукових джерел, що підлягали аналітико-синтетичному опрацюванню в системі органів ДСНТІ.

Розпад СРСР призвів до необхідності становлення в кожній з п'ятнадцяти незалежних держав національної системи НТІ. Йшлося саме про становлення цих систем, адже формуванням національних інформаційних ресурсів республіканські системи НТІ практично не займалися через надмірну централізацію ДСНТІ.

На сьогоднішній день в Україні вже налагоджено механізм опрацювання результатів НДДКР на базі Українського інституту науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ). Для патентної та нормативно-технічної документації створено власні системи обліку та державної реєстрації. Бібліографічним обліком вітчизняних публікацій займається Книжкова палата України, яка випускає серію поточних державних бібліографічних покажчиків - "Літописів".

Найменшого розвитку на сьогодні зазнала оглядово-аналітична діяльність. За наявності значної кількості інформаційно-аналітичних центрів у різних міністерствах, відомствах, політичних партіях і громадських організаціях в систему загальнодоступних документальних комунікацій їх продукція практично не поступає, що унеможливлює її ефективне використання.

За своїми завданнями інформаційно-аналітична діяльність належить до інформаційної діяльності, сутність останньої зводиться до сукупності процесів збору, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку та поширення інформації. Інформаційно-аналітична діяльність спрямована на збір, виявлення, переробку та поширення інформації насамперед, в управлінських сферах економіки та політики. Основні процеси інформаційно-аналітичної діяльності пов'язані зі створенням та поширенням вторинної інформації [18].

Крім того, для управління сферою є не тільки оперативна орієнтація у масиві первинної інформації, як попереднє виявлення проблемних ситуацій і прогноз розвитку подій. Тому для інформаційно-аналітичної діяльності особливого значення набуває систематичне визначення проблем, що виникають у процесі базової діяльності споживачів інформації, їх аналіз та інформаційне забезпечення управлінських рішень. Це зумовлює переважне застосування різних аналітичних та прогностичних методик. Результатом інформаційно-аналітичної діяльності є вторинні документи, інформаційна модель проблеми, огляди, оглядові довідки, інформаційні звіти тощо.

Держстандартом України створено при Українському науково-дослідному інституті стандартизації, сертифікації та інформації (Укр-НДІССІ) Інформаційно-аналітичний центр (ІАЦ), який передбачає: створення сучасної глобальної мережі системи Держстандарту України; ведення інформаційної роботи в рамках Міжнародної інформаційної мережі; створення банків даних в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, в тому числі баз даних нормативної документації на методи випробувань; проведення аналізу міжнародних і національних баз даних нормативних документів країн - торгових партнерів України, щодо методів випробувань і доукомплектування національного фонду; створення єдиного банку даних органів сертифікації та випробуваних лабораторій (центрів) зі сферами їх акредитації; створення єдиного банку даних результатів випробувань продукції; розроблення та впровадження електронних форм документів з результатами оцінки відповідності. Як свідчить досвід, без виконання цих умов практично неможливим є виконання задач інформаційно-аналітичної роботи в галузі стандартизації.

Результати інформаційно-аналітичної діяльності, засоби для їх створення та процеси цієї діяльності у галузі НТІ об'єднує поняття "Інформаційно-аналітичне дослідження", спрямоване не визначення проблемних ситуацій, що потребують вирішення, та підготовку інформаційних документів, які є підґрунтям прийняття управлінських рішень. Завданням інформаційно-дослідницької діяльності - створення вихідного знання для споживачів інформації у вигляді висновків або рекомендацій. Особливість методики інформаційно-аналітичних досліджень полягає в тому, що вони перебувають на перетині окремих наукових дисциплін, однак функціональна сутність дозволяє розглядати їх як складовий елемент інформаційно-аналітичної діяльності.

Сутність інформаційно-аналітичного забезпечення полягає в застосуванні на стадії упорядкування (інформаційна складова) методів аналітичного оброблення інформації та методів аналізу на базі інформаційних знань, підготованих шляхом інтелектуального оброблення інформаційних масивів (аналітична складова). Таким чином, є дві аналітичні стадії оброблення: на етапі формування структурованої інформації і на етапі здійснення системного аналізу діяльності фірми для прийняття рішень. Розвиток інформаційно-аналітичного забезпечення різних видів діяльності сприяє більш ефективному використанню інформації в управлінських процесах.

У загальному вигляді система прогнозування, як правило, включає в себе певну спеціалізовану управлінську структуру, що забезпечує організацію та координацію відповідних прогнозно-аналітичних досліджень, експертні групи, блок методологічного та інформаційного забезпечення, підсистему визначення критеріїв оцінки технологій та взаємодії з зацікавленими в результатах прогнозування органами державного управління, організаціями, установами тощо. Головним функціональним елементом прогнозування є експертні групи. Принципи відбору експертів як у розвинутих країнах світу так і в Україні достатньо відпрацьовані. Зокрема, заслуговує на увагу досвід УкрІНТЕІ щодо формування системи критеріїв оцінки науково-технічних напрямів.

Особливо важливою для України є така складова прогнозно-аналітичного забезпечення як технологічне прогнозування. Його метою стає визначення коротко - та довгострокових перспектив і пріоритетних напрямів технологічного розвитку та перелік критичних технологій, які є найбільш важливими для реалізації інноваційної моделі розвитку економіки [29].

Система технологічного прогнозування повинна забезпечити також надання необхідних рекомендацій органам державного управління, підприємствам, діловим та комерційним колам для прийняття ними відповідних рішень щодо високотехнологічних розробок, забезпечення їх своєчасного патентного захисту та впровадження у виробництво.

Актуальність цього посилюється ще й тому, що через відсутність в організаціях необхідної інформації про кращі світові аналоги, технічний рівень значного числа розробок залишається на низькому рівні або фактично не визначається взагалі. Все це призводить до розпорошення фінансових, матеріально-технічних та кадрових ресурсів, ускладнює можливості застосування сучасних технологій та уповільнює темпи технологічного оновлення виробництва.

Фахівці сформулювали наступні завдання, що потребують пріоритетного вирішення:

• o прискорений розвиток сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення науково-технічної діяльності за рахунок створення загальнодержавної та міжгалузевих інформаційних комп'ютерних мереж і автоматизованих фондів інформації;

• o створення постійно діючої системи прогнозно-аналітичного забезпечення та моніторингу науково-технічного розвитку, перспектив його впливу на соціально-економічні процеси.

На реалізацію цих завдань необхідно мобілізувати зусилля управлінців, науковців, аналітиків, працівників інформаційної сфери, патентознавців. Для забезпечення належної якості та ефективності важливо залучити до цієї роботи представників промисловості, великого та малого бізнесу.

Досліджуючи історію функціонування інформаційно-аналітичної діяльності можна відзначити, що 1970-рр. характеризувалися виникненням передумов для створення нових інформаційно-аналітичних центрів, які націлені на здійснення постійного збору опублікованої та неопублікованої інформації, а також на здійснення оцінки та класифікації даних, для забезпечення користувачів інформаційно-аналітичною інформацією, також важливим є створення в цей період автоматизованої системи інформаційно-аналітичної інформації, спрямованої на довідково-інформаційне обслуговування органів державного управління, організацій, юридичних та фізичних осіб. У 1990-і рр. відбувається реконструкція ДСНТІ та системи інформаційно-аналітичної діяльності та пристосування їх до нових умов існування. У зв'язку з ситуацією що склалася, ліквідуються органи НТІ, які займаються інформаційно-аналітичною діяльністю через відсутність державного фінансування. Як наслідок виникають нові незалежні центри науково-технічної інформації, які працюють на комерційній основ.

На сьогодні ключову роль в організації ІАД в системі НТІ в Україні відіграє УкрІНТЕІ, яка є базовою науковою організацією в сфері реалізації державної політики України в інформаційній діяльності. Наказом Міністерства освіти і науки України за інститутом закріплені окремі функції управління системою НТІ, до складу якої, окрім УкрІНТЕІ, входять Державна науково-технічна бібліотека (ГНТБ) і регіональні центри науково-технічної і економічної інформації.

Український інститут науково-технічної і економічної інформації складається із структурних підрозділів, завдяки яким функціонує інститут, а також проводиться обслуговування користувачів. У системі цих структурних підрозділів організовані такі відділи, як: прогнозний-аналітичне інформаційне відділення; відділення аналізу електронних ресурсів; відділ маркетингових досліджень та інші. Відповідними постановами уряду України інститут виконує функції Центру державної реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт (НДР і ДКР) і дисертацій, Національного виділеного центру в міжнародній довідковій системі "ІНФОТЕРРА" Програми СОН з довкілля охорони, представника інтересів України в Міжнародному центрі науково-технічної і економічної інформації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ОСНОВИ ТЕОРІЇ

  • Наукова інформатика

  • Поняття "інформація"

  • Поняття "інформаційні процеси"

  • Аналітична складова інформаційно-аналітичної діяльності

  • Поняття "інформаційна аналітика"

  • Література до модуля 1

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

  • Інформаційно-аналітична діяльність у сфері управління

  • Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління

  • Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція

  • Місце регіональної інформаційно-аналітичної служби в системі інформаційної діяльності органів управління (на прикладі місцевих державних адміністрацій)

  • Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)

  • Література до модуля 2

  • ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ В СИСТЕМІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  • Галузева система науково-технічної інформації: загальна характеристика

  • Напрями НІД у регіональних центрах НТІ (ЦНТЕІ)

  • Роль організацій системи НТІ у розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційних процесів

  • Література до модуля 3

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОДУКТИ ЯК РЕЗУЛЬТАТ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Виробники інформаційної продукції

  • Інформаційно-аналітична продукція: питання типології

  • Типологія ІПП

  • Фактографічна інформаційна продукція

  • Реферат як один з основних видів документної інформаційної продукції

  • Література до модуля 4

  • ІНФОРМАЦІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНІ ПОСЛУГИ

  • Інформаційно-аналітичні послуги: різновиди, характеристика

  • Послуги документального обслуговування

  • Фактографічне і концептографічне обслуговування

  • Література до модуля 5

  • ОГЛЯДОВО-АНАЛІТИЧНИЙ ДОКУМЕНТ: ПОНЯТТЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СТРУКТУРА, МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ

  • Класифікація і характеристика основних видів оглядів

  • Структура оглядових документів (на прикладі оглядових видань)

  • Методика підготовки оглядів

  • МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ПРОДУКТІВ

  • Довідка як форма інформаційного, інформаційно-бібліографічного обслуговування

  • Методика складання дайджесту

  • Методика складання реферату

  • Інформативний реферат

  • Література до модуля 7