– 3) для інформування засобів масової інформації з питань внутрішньої політики з метою забезпечення конституційного права громадян на задоволення їхніх інформаційних потреб.
Відповідно до чинного законодавства України управління з питань внутрішньої політики інформує Адміністрацію Президента України, Уряд, Раду національної безпеки і оборони про суспільно-політичну ситуацію в області і важливі події політичного, а також соціально-економічного, культурно-мистецького життя області.
Керівництву райдержадміністрацій, міськвиконкомів, редакціям комунальних видань області, представникам незалежних видань, зацікавлених в отриманні інформації безпосередньо від облдержадміністрації, щотижня надсилається "Інформаційний вісник" облдержадміністрації про важливі події в житті області. Райдержадміністраціям і міськвиконкомам також систематично надсилаються аналітичні матеріали на допомогу лекторським групам.
Раз на рік практикується підготовка "Соціально-політичного паспорта ......... області", до якого включається інформація про громадське життя в регіоні. У цьому документі подається загальна інформація про область (її площа, склад населення, географічні дані тощо), основні відомості про органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, обласну символіку, народних депутатів від області. Аналізуються чинники впливу на політичні настрої мешканців регіону, наводяться основні дані про соціально-економічний стан. Дається характеристика політичної орієнтації населення, основним політичним силам, засобам масової інформації. Наводиться підсумковий аналіз акцій протесту.
Проводиться робота щодо вдосконалення взаємодії управління з комунальними засобами масової інформації, поліпшення інформування населення про діяльність органів виконавчої влади в області.
Моніторинг суспільно-політичних процесі у регіоні (наприклад, в області) доцільно проводити за схемою (див. рис. 10).
Таким чином, аналітичній функції відводиться ключове значення у збереженні стабільності в державно-управлінській системі та в гармонізації взаємин із її середовищем. Відтак сутність інформаційно-аналітичної діяльності у системі державного управління, визначена у загальних рисах, полягає у тому, щоб гармонізувати інформаційні потоки державно-управлінської системи та її середовища, забезпечивши вироблення на основі цієї інформації адекватних ситуації рішень. Ця діяльність є певною "прикордонною" діяльністю на межі системи та її середовища, що відповідно визначає її структуру.
Рис. 10. Організація моніторингу та підготовка інформації для прийняття рішень
Отже, інформаційно-аналітичну сферу можна визначити як сукупність суб'єктів та зв'язків між ними, що безпосередньо належать до даної системи та/або перебувають поза нею й спрямовані на визначення, оцінювання і прогнозування внутрішньо-системних впливів та впливів середовища у визначений період часу історичного розвитку, сучасного стану та перспектив системи.
У просторовому вимірі аналітична робота місцевих органів державного управління може бути спрямована на:
♦ внутрішнє середовище (робота з інформацією, виробленою даним та суміжними підрозділами, певним органом державного управління загалом, підпорядкованими організаціями, спрямована на з'ясування "внутрішнього", "апаратного" бачення конкретної суспільної проблеми);
♦ зовнішнє середовище (робота з інформацією, виробленою керівними структурами державного управління, іншими органами державного управління, органами місцевого самоврядування, джерелами приватного та суспільного секторів, зарубіжними джерелами, спрямована на визначення "зовнішнього", переважно "невладного" бачення конкретної суспільної проблеми та балансу сил щодо підтримки чи відторгнення потенційного рішення органу державного управління щодо даної проблеми).
У часовому вимірі можна вирізняти такі рівні інформаційно-аналітичної роботи:
♦ ретроспективний (спрямований на збирання та аналіз інформації, виробленої різними джерелами у минулому з метою визначення існуючих тенденцій (традицій) щодо розв'язання певних суспільних проблем);
♦ оперативний (спрямований на інтенсивність, спрямування, характер та інші ознаки інформаційних потоків, які стосуються певної суспільної проблеми і притаманні визначеному періоду часу, що сприймається як "зараз");
♦ перспективний (спрямований на визначення перспективного розвитку ситуації щодо певної проблеми, прогнозування інформаційних потоків, пов'язаних з нею і грунтується на даних, отриманих під час ретроспективного та оперативного аналізу інформації внутрішнього та зовнішнього середовища).
Література до модуля 2
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформаційно-аналітична робота органів державної виконавчої влади (на прикладі обласної державної адміністрації)“ на сторінці 4. Приємного читання.
