Розглянемо ініціацію моніторингового процесу. Особливий інтерес в цьому випадку представляє вибір індикаторів, формальних характеристик, якісних і кількісних показників, що відображають аналітичну динаміку ситуації. Це - достатньо складне завдання, яке, як показує практика, може розв'язуватися декілька місяців. Необхідно вивчити вітчизняний і зарубіжний досвід вибору інформаційних індикаторів даної проблемної ситуації, а також наявні державні і доступні комерційні джерела інформації, оцінити взаємозалежність значень показників з урахуванням тимчасової динаміки, досліджувати їх спектральні характеристики, випробувати нормуючі коефіцієнти, виділити групу аналітиків-експертів або дослідницьку організацію та ін. Головне в тому, що вибір індикаторів повинен проводитися під безпосереднім змістовним контролем кінцевого користувача, експертів-аналітиків з урахуванням сформульованої ними задачі аналітичного дослідження і з використанням відповідних програмних і методичних засобів.
Для виявлення і формулювання характеристик досліджуваної ситуації доцільно використовувати технології підтримки ухвалення рішень, що допомагають структурувати проблему, забезпечити необхідний аналіз і оцінку альтернативних характеристик ситуації з урахуванням їх суб'єктивно-інтуїтивних оцінок експертами-аналітиками. Така система допомагає структурувати стратегічну проблему і забезпечувати аналіз можливих рішень проблеми, а також дозволяє працювати в умовах великої невизначеності вибору, коли рішення конструюються з окремих елементів інших рішень аналогічних задач. Варіанти рішень порівнюються по їх якісному, словесному, а не тільки числовому опису.
У результаті ініціації або виходить деякий закінчений аналітичний результат по структуризації проблеми, вибору її рішення, або починається розглянутий вище моніторинговий аналітичний процес, або проводиться кумулятивне аналітичне дослідження.
Кумулятивні дослідження, як говорилося вище, виділені в окремий вид, оскільки вони характеризуються високими вимогами до оперативності їх проведення (один день, тиждень - не більше), дефіцитом наявної інформації, необхідністю використання спеціалізованих методів обробки результатів її експертної оцінки. Специфіка цих досліджень полягає в тому, що вони проводяться на основі дорадчо-ситуативної автоматизованої обробки інформації групами керівників і/або експертів-аналітиків.
Таким чином, технології інформаційно-аналітичної діяльності або інформаційно-аналітичні технології розрізняються за різними ознаками на окремі типи та методи, серед яких розповсюдженими визнаються такі, як: моніторинг та інформаційно-аналітичний моніторинг. Засобами таких технологій здійснюються відповідні аналітичні дослідження, серед яких виділяють: моніторингові, ініційовані і кумулятивні.
Інтегрована інформаційно-аналітична система: проект та концепція
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи інформаційно-аналітичної діяльності» автора Захарова І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технології інформаційно-аналітичної діяльності у сфері управління“ на сторінці 2. Приємного читання.
