Поля, які використовуються для зв'язку таблиць, називаються ключами. Ключ зазвичай складається з одного поля, але може складатись і з кількох полів. Існують два типи ключів:
Первинний ключ. Таблиця може мати лише один первинний ключ. Первинний ключ складається з одного або кількох полів – унікальних ідентифікаторів для кожного запису, який зберігається в таблиці. Часто первинний ключ містить унікальний ідентифікаційний номер (наприклад, номер ідентифікатора), серійний номер або код. Наприклад, існує таблиця "Клієнти", у якій кожний клієнт має унікальний ідентифікаційний номер. Поле ідентифікатора клієнта – це первинний ключ таблиці "Клієнти". Якщо первинний ключ містить кілька полів, він зазвичай складається з наявних полів, які разом утворюють унікальні значення. Наприклад, у таблиці, що містить дані людей, первинним ключем може бути комбінація прізвища, імені та дати народження.
Зовнішній ключ. Таблиця також може мати один або кілька зовнішніх ключів. Зовнішній ключ містить значення, які відповідають значенням первинного ключа іншої таблиці. Наприклад, існує таблиця "Замовлення", у якій кожне замовлення має ідентифікаційний номер клієнта, що відповідає запису в таблиці "Клієнти". Поле ідентифікатора клієнта – це зовнішній ключ таблиці "Замовлення".
Відповідність значень у полях ключів формує основу зв'язків таблиць. Зв'язок таблиць використовується для об'єднання даних із пов'язаних таблиць. Припустімо, ви маєте дві таблиці: "Клієнти" й "Замовлення". У таблиці "Клієнти" кожний запис визначається за полем первинного ключа (ідентифікатором).
Щоб пов'язати кожне замовлення із клієнтом, додайте до таблиці "Замовлення" поле зовнішнього ключа, яке відповідає полю ідентифікатора в таблиці "Клієнти", а потім створіть зв'язок між двома ключами. Під час додавання запису до таблиці "Замовлення" слід використовувати значення ідентифікатора клієнта з таблиці "Клієнти". Відтак, якщо потрібно переглянути будь-яку інформацію про замовника, ви використовуєте зв'язок, щоб визначити, які дані з таблиці "Клієнти" відповідають потрібним записам у таблиці "Замовлення".
Рис. 4.4.Зв'язок таблиць, відображений у вікні "Зв'язки" Первинний ключ, позначений піктограмою ключа поряд з іменем поля. Зовнішній ключ. Зверніть увагу: піктограма ключа відсутня.
Зберігання даних порізно у зв'язаних таблицях дає такі переваги:
Узгодженість. Оскільки кожний елемент даних записується лише один раз в одній таблиці, імовірність виникнення неоднозначності або неузгодженості менша. Наприклад, ім'я клієнта зберігається лише один раз у таблиці про клієнтів, а не багаторазово (і, імовірно, неузгоджено) у таблиці, яка містить дані про замовлення.
Ефективність. Записування даних в одному розташуванні означає, що використовується менший обсяг місця на диску. Крім того, знайти дані в невеликих таблицях зазвичай можна швидше, ніж у великих. Урешті, якщо ви не використовуватимете окремі таблиці для різних предметів, у таблицях з'явиться надмірна кількість даних і Null- значення (відсутність даних). Те й друге призводить до марнування місця на диску та зниження продуктивності.
Зрозумілість. Макет бази даних легше зрозуміти, якщо предмети належним чином розділено між таблицями.
Плануючи таблиці, пам'ятайте про зв'язки. Якщо таблиця з відповідним первинним ключем уже існує, ви можете створити поле зовнішнього ключа за допомогою майстра підстановок. Майстер підстановок сам створить зв'язок.
У програмі Access 2010 таблиця має такі практичні обмеження:
| АТРИБУТ | МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ |
| Кількість символів в імені таблиці | 64 |
| Кількість символів в імені поля | 64 |
| Кількість полів у таблиці | 255 |
| Кількість відкритих таблиць | 2 048 (включно із внутрішніми таблицями, які відкриваються у програмі Access) |
| Розмір таблиці | 2 гігабайти за вирахуванням місця, необхідного для системних об'єктів |
| Кількість символів у текстовому полі | 255 |
| Кількість символів у полі Мето | 65 535, якщо дані вводяться через інтерфейс користувача; |
| 2 гігабайти для збереження символів, якщо дані вводяться програмно | |
| Розмір поля "Об'єкт OLE" | 1 гігабайт |
| Кількість індексів у таблиці | 32 |
| Кількість полів в індексі | 10 |
| Кількість символів у повідомленні про перевірку | 255 |
| Кількість символів у правші верифікації | 2 048 |
| Кількість символів в описі таблиці або поля | 255 |
| Кількість символів у записі (за винятком полів "Мето" й "Об'єкт OLE"), якщо властивість "Стискання Юнікод" полів має значення "Так" | 4 000 |
| Кількість символів у параметрі властивості поля | 255 |
Встановлення первинного ключа таблиці
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інструментальні засоби електронного офісу» автора Нужний Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ключі“ на сторінці 1. Приємного читання.
