Файли. Будь-яка інформація на носіях зберігається у файлах. Файл – це поіменована область на диску чи іншому носії інформації. В файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, готові до виконання програми, якісь дані тощо. Файли поділяють на дві групи: текстові та бінарні. Текстові файли заздалегідь призначені для того, щоб їх могла читати людина (зберігаються тексти програм, командних файлів DOS тощо). Файли, що не є текстовими, називаються бінарними.
Файл на диску має ім'я, яке складається з двох частин: власне імені та його поширення. В імені файлу може бути від 1 до 8 символів. Поширення починається з крапки, за якою може бути від 1 до 3 символів.
Каталог та підкаталог. Імена файлів розміщуються (реєструються) на магнітних дисках в каталогах (або в директоріях). Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір файлів, час їх останнього поновлення, атрибути (властивості) файлів та ін. Якщо в каталозі зберігається ім'я файлу, кажуть, що файл розміщений в даному каталозі. На кожному магнітному диску може бути кілька каталогів, в кожному з яких може бути багато файлів. Усі каталоги, крім кореневого (пояснення пізніше), насправді є файлами спеціального виду. Кожний каталог має ім'я та може бути зареєстрований в іншому каталозі. Якщо каталог X зареєстрований в каталозі Y, кажуть що X – підкаталог Y, a Y- надкаталог або батьківський каталог для X. Вимоги до імен каталогу такі самі, як і до імен файлів. Як правило, поширення імені для каталогу використовується. На кожному магнітному диску є один головний, або ко-реневий каталог. В ньому реєструються файли та підкаталоги (каталог 1-го рівня). В каталозі 1-го рівня реєструються файли та каталоги 2-го рівня тощо, тобто отримуємо ієрархічну деревоподібну структуру каталогу на магнітному диску. На рис. 2.1 в кореневому каталозі (він позначений "”) є підкаталоги WINDOWS, DOS, а також файли io.sys, msdos.sys та ін. В каталозі WINDOWS є підкаталог SYSTEM, файли win.com, win.ini, ааа. В каталозі SYSTEM є підкаталоги WIS та SOS, файли system.ini та bbb тощо.
Рис. 2.1. Зразок файлової системи
В комп'ютері є кілька накопичувачів на магнітних дисках (дисководів). Для OS накопичувачі на магнітних дисках називаються А:, В:, С: тощо. Наприклад, у комп'ютері можуть бути два накопичувачі на гнучкому магнітному диску А: та В: і один накопичувач на жорсткому магнітном диску (вінчестері) С:. Поточним називається дисковод, з яким ви працюєте в цей час. OS шукає всі файли, що задаються користувачем, на диску, який розміщений у поточному дисководі.
Повне ім'я файлу. Повне ім'я файлу має такий вигляд (дужками “[” та “]” позначені параметри, яких може не бути):
[дисковод:][[шлях...[ шлях ]...]ім'я_файлу
тобто складається з шляху до каталогу, в якому розміщений файл, та імені файлу, розділених символом "", попереду яких може стояти ім'я дисковода. Якщо не вказано дисковод, використовується поточний, якщо і шлях, – поточний каталог. Повне ім'я файлу цілком визначає, з яким файлом ви хочете працювати.
В повних іменах файлів, що містять посилання на каталог чи дисковод, символи * і ? не можна використовувати в тій частині імені, яка вказує на каталог чи дисковод.
Підсумовуючи вищенаведені відомості про операційну систему DOS та узагальнюючи необхідно зазначити наступне:
Операційна система – комплекс програм, що забезпечує управління апаратними засобами комп'ютера; організує роботу з файлами і прикладним програмним забезпеченням; здійснює введення і виведення даних.
В деяких застосуваннях обчислювальної техніки ОС є зайвими. Наприклад, вбудовані мікрокомп'ютери, котрі на сьогоднішній день є в багатьох побутових приладах, автомобілях (іноді й до десяти в одному автомобілі), стільникових телефонах. Такий комп'ютер, як правило, з самого запуску виконує лише одну програму. Прості ігрові приставки також представляють собою спеціалізовані комп'ютери, котрі можуть обходитись без ОС, запускаючи при включенні програму, записану на картриджі чи компакт-диску. Проте більшість з таких вбудованих пристроїв (особливо це стосується сучасних стільникових телефонів та ігрових консолей) працюють під керуванням власних ОС.
В свою чергу ОС потрібні, якщо:
• обчислювальна система використовується для різноманітних задач, при чому програмам, котрі виконують ці задачі, потрібні механізми збереження та обміну даних;
• різні програми виконують однакові рутинні дії – зчитують дані з зовнішніх носіїв інформації чи пристроїв вводу; записують їх на пристрої виводу чи інші носії інформації і т.д.;
• між програмами та користувачами системи потрібен чіткий розподіл повноважень для захисту даних від крадіжок чи випадкових збоїв; потрібна імітація одночасного виконання кількох програм чи роботи кількох користувачів на одному комп'ютері;
• оператор повинен мати можливість керувати процесами виконання окремих програм.
Таким чином сучасні універсальні ОС можна охарактеризувати перш за все як такі, що використовують файлові системи (з універсальними механізмами доступу до даних), багатокористувацькі (з розподілом повноважень) та багатозадачні (з розподілом ресурсів).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інструментальні засоби електронного офісу» автора Нужний Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Файли та каталоги“ на сторінці 1. Приємного читання.
