У сучасних комп'ютерах різні типи пам'яті розташовані на манер піраміди з найшвидшою і найдорожчою пам'яттю – регістрами центрального процесора – на вершині. Далі йдуть все дешевші та повільніші типи пам'яті – кеш центрального процесора, пам'ять з довільним доступом (оперативна пам'ять) і найповільніша але зате найдешевша – дискова – у основі піраміди.
Керівник пам'яті операційної системи координує використання різних типів пам'яті відслідковуючи їх доступність та переміщуючи дані між ними. Переміщення блоків пам'яті з оперативної пам'яті до дискової в залежності від потреби часто називається віртуальною пам'яттю і дозволяє оперувати більшим, аніж фізично доступний, об'ємом пам'яті з довільним доступом.
Іншим важливим аспектом керування пам'яттю є віртуальна адресація. Якщо в пам'яті одночасно знаходяться кілька процесів, вони повинні бути захищені один від одного (відповідно й від доступу до пам'яті один одного). Це досягається розділенням адресних просторів – кожному процесу виділяється власний адресний простір, що починається з 0 й до максимального значення віртуальної пам'яті. Операційна система підгримує спеціальну таблицю сторінок пам'яті, котра містить відповідності між віртуальними та фізичними адресами. Ці розміщення пам'яті відстежуються таким чином, що, коли процес закінчується, вся пам'ять використовувана цим процесом може бути зроблена доступною для інших процесів.
Операційна система також може записувати неактивні сторінки пам'яті на вторинні пристрої. Цей процес називається пейджінгом (англ, paging) або свопінгом (англ, swapping – обмін) – в залежності від термінології конкретної ОС. У Unixi існують обидва механізми.
Файлова система
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інструментальні засоби електронного офісу» автора Нужний Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Керування пам'яттю“ на сторінці 1. Приємного читання.
