Етапи розвитку, напрямки використання комп'ютерної техніки.
Розвиток обчислювальної техніки і розвиток суспільства є взаємозалежними. Розглянемо деякі моменти розвитку обчислювальної техніки:
Ера першого покоління
• 1642 року була створена перша обчислювальна машина французьким математиком і фізиком Блезом Паскалем (1623–1662). Його обчислювальна машина виконувала тільки додавання та віднімання.
• 1673 року німецький учений, математик Г. В. Лейбніц (1646–1716) побудував обчисдювальну машину, яка викону вала вже 4 арифметичні дії.
• 1882 року російським математиком і механіком П. Л. Чебишовим (1821–1894) була сконструйована електро-механічна обчислювальна машина, яка також виконувала 4 дії.
У 1833 році вперше англійський науковець Ч. Бсббідж запропонував використання програм з метою автоматизації обчислювання. Вчений почав створювати механічну цифрову обчислювальну машину (аналітична машина Беббіджа). Принцип програмного управління, розроблений Беббіджем, став важливою теоретичною передумовою для робіт з автоматизації обчислювання. Цей принцип полягав у тому, що інформація розбивалася на два типи: обробляючу та керуючу (див. рис. 1.1).
Рис. 1.1. Принцип програмного управління
1890 року в Америці Холмрит створив перфораційні машини. Перфораційні машини мали широке практичне застосування. Досить сказати, що задачі матеріального обліку та нарахування заробітної плати, ще у 80-х роках XX ст. розв'язувалися на перфораційних машинах.
В 1945 р. у своїй доповіді п. Джон фон Нейман описав, як повинен бути влаштований комп'ютер для того, щоб він був універсальним й ефективним приладдям для обробки інформації. Вважають, що першим комп'ютером був ENIAC. створений 1945 року. Розглянемо головні принципи роботи за цією доповіддю з прив'язкою до приладів комп'ютера:
Насамперед, на принциповому рівні комп'ютер має наступні компоненти:
• – арифметично-логічний прилад, що виконує арифметичні та логічні операції;
• – прилад управління, що організує процес виконання програм;
• – прилад, що запам'ятовує або пам'ять для збереження програм і даних;
• – зовнішні прилади для відображення інформації.
Пам'ять комп'ютеру складається з деякої кількості пронумерованих комірок, в кожній з яких можуть знаходитися або опрацьовуватися дані, чи інструкції програм. Усі комірки пам'яті повинні бути однаково легко доступні для інших приладів комп'ютеру. Зв'язки між складовими частинами комп'ютеру (прості лінії показують керуючі зв'язки, товщі – інформаційні):
Рис. 1.2. Схема взаємодії на основі принципів фон Неймана.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інструментальні засоби електронного офісу» автора Нужний Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Персональний комп'ютер“ на сторінці 1. Приємного читання.
