Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика

Гроші і кредит

Основними формами міжнародних розрахунків є: акредитив:

інкасо

аванси

відкритті рахунок.

Технічне забезпечення здійснюється за допомогою банківських телеграфних, поштових переказів, чеків і векселів. Проте, значна частина розрахунків здійснюється з допомогою т.з. клірингу.

Кліринг (англ. clearing - очищення)- система безготівкових розрахунків між країнами, підприємствами, банками за товари, послуги, цінні папери, яка базується на заліку взаємних вимог і зобов'язань. Кліринг буває міжбанківський (розрахунки між банками шляхом заліку взаємних грошових вимог юридичних осіб однієї країни) і міжнародний (розрахунки в зовнішній торгівлі і інших формах зовнішньоекономічних стосунків між країнами, здійснювані на підставі міжнародних угод). Кліринг також може бути двостороннім і багатостороннім. Концентрація платежів в клірингових розрахунках зменшує потребу в ліквідних засобах, ускорює розрахунки, розширює сферу безготівкового обороту.

Валютний кліринг може бути складовою частиною міжнародних угод про торговельно-економічну співпрацю з країнами із замкнутими і частково-конвертованими валютами. На підставі таких угод укладаються міжнародні платіжні угоди, в яких передбачається порядок здійснення валютного клірингу.

Валютний кліринг містить набір обов'язкових складових: систему валют, клірингові розрахунки, об'єми клірингу. Однією з них є клірингова валюта, яка встановлюється за угодою сторін. Разом з кліринговою валютою встановлюються суми технічного кредиту і граничне допустиме сальдо заборгованості у відсотках від обороту або в абсолютних величинах, а також механізм вирівнювання платежів і кінцевого погашення невідрегульованого залишку на момент закінчення терміну дії угоди.

Акредитив (documentary credit. DC) - це зобов'язання банку, видане за дорученням клієнта-імпортера, здійснити платіж на користь експортера (акцептувати його витрати або забезпечити платіж (акцепт витрат)) іншим банком у межах певних сум обумовленого терміну проти документів, позначених в акредитиві. Учасниками цієї операції по акредитиву є: імпортер (покупець), що звертається до банку з проханням відкрити акредитив: бенефіціар (експортер), якому адресовано акредитив і на користь якого буде здійснений платіж; банк-емітент-банк, який відкриває акредитив за дорученням клієнта або звертається з проханням до іншого банку відкрити акредитив за його дорученням і за його рахунок; авізуючий банк-банк, який повідомляє експортера про відкриття акредитиву (або третій банк, або банк-емітент. - виконавчий банк): підтверджуючий банк, - банк, що бере на себе зобов'язання лопатково до зобов'язань банку - емітенту здійснювати платіж (акцепт витрат) бенефіціару (експортерові) при дотриманні умов акредитиву; банк-платник - виконуючий банк: банк - негоціант - банк, який здійснює платіж за документом і бере на себе фінансові ризики.

Використання акредитивів для міжнародних розрахунків визначене "Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів", які розробила Міжнародна торгівельна палата, до яких зараз приєдналося більше 160 країн світу. Відповідно до цих правил використовуються різні види документарних акредитивів:

- відкличні і невідкличні;

- підтверджені і непідтверджені

- трансферабельні (перевідні);

- револьверні (поновлювані)

- компенсаційні;

- покриті і непокриті;

- гарантійні.

На практиці, хоча і рідко, використовується т.з. "акредитив з авансом" (з "червоним попередженням") тобто видачею виконуючим банком експортерові авансу на певну суму, який використовується на фінансування виробництва або придбання товару для експорту. Застосовуються і резервні акредитиви; хоча поширені вони більше в США у нас вони виконують роль гарантій і можуть бути відкриті як на користь експортера, так і на користь імпортера (стенд-бай, stand - by letter of credit). Окремі випадки роблять можливим застосування рамбурсу, транзитного, платіжного, акцептного і інших форм акредитивів. І хоча акредитивна форма розрахунків є досить складною, а банки стикаються з певними ризиками, вона є вигідною для експортерів оскільки дає безумовну гарантію платежу.

Інкасовані операції є поширеною формою розрахунків. Використання такої форми також регулюється "Уніфікованими правилами інкасо", розробленими Міжнародною торгівельною палатою (редакція 1995 p., публікація №322). Правила визначають інкасо як операцію, яка здійснюється банками на основі отриманих інструкцій з метою,:

1) отримання акцепту і/або платежу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

  • ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • Еволюція форм грошей

  • Нове у функції грошей як міри вартості

  • Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства

  • Гроші як засіб платежу

  • Теорії грошей

  • РОЗВИТОК ГРОШЕЙ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇХ ЗМІСТУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

  • Ідеальні гроші

  • Фідуціарні гроші

  • ГРОШОВІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Види та еволюція грошових систем

  • ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВІ ПОТОКИ

  • Вимір грошової маси. Грошові маса та її агрегати

  • Балансування грошових потоків

  • Закони грошового обігу та швидкість обігу грошей

  • 5. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

  • Безготівковий обіг та форми безготівкових розрахунків

  • Розрахунки платіжними дорученнями.

  • Розрахунки акредитивами.

  • Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

  • Готівковий обіг і особливості його організації

  • ГРОШОВИЙ РИНОК

  • Грошовий попит і грошова пропозиція. Грошова база

  • Рівновага грошового ринку і механізм його забезпечення

  • ВАЛЮТНИЙ РИНОК

  • Валютний курс і валютні операції

  • Валютні системи і валютна політика

  • Платіжний баланс і золотовалютні резерви у валютному регулюванні

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • Грошові реформи

  • Роль грошей у ринковій економіці України

  • ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

  • Правові основи емісії і обігу готівки

  • Правове регулювання безготівкового обігу в Україні

  • КРЕДИТ ТА ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Сутність кредиту та його функції

  • КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ: МЕЖІ, ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Принципи кредитування

  • Форми та види кредиту

  • Характеристика основних видів кредиту

  • Банківський кредит

  • Міжбанківський кредит

  • Споживчий кредит

  • Вексель як кредитне знаряддя обігу

  • КРЕДИТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ І КРЕДИТНІ РЕФОРМИ

  • Банки як провідні фінансові посередники. Банківська система України

  • Центральні банки. Генезис, функції та операції НБУ

  • Генезис, функції та операції НБУ

  • Парабанківська система фінансових посередників

  • Кредитні реформи

  • КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЯК ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Функції банків

  • Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність

  • Пасиви балансу комерційного банку

  • Активи балансу комерційного банку

  • Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика
  • Банківський менеджмент і маркетинг

  • Створення грошей кредитними посередниками

  • Банківські інвестиції

  • Контроль та аудит за діяльністю комерційних банків

  • ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

  • Фінансово-кредитні установи парникового перерозподілу фінансових ресурсів

  • Регіональні валютно-кредитні установи

  • ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

  • Правове регулювання банківської діяльності

  • Необхідність удосконалення банківського законодавства в Україні

  • ВИСНОВОК