ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
СУТНІСТЬ ГРОШЕЙ ТА РОЗВИТОК ЇХ ФУНКЦІЙ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Виникнення грошей та їх сутність
Гроші с загальним еквівалентом. Вони виросли з товарного світу, є його продуктом, який виділився з маси товарів у результаті розвитку товарообміну. На різних етапах історії суспільства роль грошей виконували різні товари (худоба, хутра, зерно, черепашки, шкури та ін.), потім з'явилися, у міру розвитку і розподілу праці, благородні метали. Розвиток товарного виробництва і обміну призвів до того, що кінець-кінцем роль грошей закріпилася за металами, а вже потім — за коштовними металами (золотом і сріблом). Цьому сприяли їх фізико-хімічні властивості: вони однорідні, легко поділяються на частини, портативні велика вартість в дрібних об'ємах; не піддаються корозії і зберігаються протягом необмеженого часу;вони транспортабельні. Одиницею рахунку стала вага металу, що зручніше, ніж вимір вартості товарів за допомогою худоби, черепашок, шкур і тому подібне.
Різні народи, за інформацією Адама Сміта, користувалися різними металами. Древні спартанці вживали для обміну залізо, древні римляни користувалися для цього міддю; золотом і сріблом користувалися усі багаті і торговельні народи. Спочатку метали вживалися в зливках, що викликало великі незручності; трудність зважування металу і складність визначення його проби. Для полегшення обміну було вирішено відмічати публічним клеймом певні кількості тих металів, які зазвичай вживалися при купівлі товарів. Так виникла карбована монета і ті державні установи, які дістали назву монетних дворів. Перехід до карбування монет став важливим етапом в становленні грошей. Монети певної форми, ваги і чинності стали узаконеним засобом обігу і платежу. Однак, у виникненні і сутності грошей є питання, які неможливо обійти.
1) Роль держави в створенні грошей
Якщо дотримуватися логіки чисто еволюційного підходу до виникнення грошей, то вплив держави можна недооцінити. Насправді: якщо гроші виникають об'єктивно, то причому тут держава? Проте в цьому криється помилка. Держава і гроші знаходяться в тісному зв'язку і взаємній обумовленості. По-перше, держава надала металевим грошам форми монети, завдяки чому стала реальною можливість заміни золотих грошей неповноцінними кредитними; по-друге, держава визначила номінал, форму і порядок емісії грошових знаків; по-третє, держава здійснює контроль за виготовленням грошей, тобто встановлює режими карбування монет, фіксацію проби металу, контролює зміст коштовних металів в монетах, нарешті, бореться з фальшивомонетниками; по-четверте, регулюючи масу грошей в обігу держава визначає їх вартість; завдяки державі прості шматки паперу або записи в бухгалтерських книгах мають можливість виступати грошима, проявляючи таким чином істину, що в грошах закладено організуюче начало.
В той же час слід розрізняти у виникненні грошей роль:
а) створюючу;
б) трансформаційну.
Не держава утворює гроші, вони "самостворюються". Але трансформаційні дії вона робить і особливо наочно це видно після того, як настає процес демонетизації золота, про що мова попереду. Завдяки політиці держави створюються "дорогі" і "дешеві" гроші, але це зовсім не означає, що держава вихолощує з грошей їх реальний об'єктивний зміст. Гроші мають об'єктивну природу, це продукт ринку, який народжує потребу в них, Держава висуває умови до носія грошових функцій і регулює кількість грошей у відповідності з економічними законами. Ці закони можуть бути пізнані людьми або ні, але вони об'єктивно існують і діють, створюють межі державного втручання в гроші. Якщо держава порушує ці межі, гроші втрачають довіру до себе, перестають бути власно кажучи грошима.
2) Гроші як гроші і гроші як капітал
Історичний процес виникнення грошей відноситься не лише до їх генезису (походження), але і ролі, яку вони грають в історії. Слід розрізняти застосування грошей в обмінних процесах і продуктивне їх використання. Тут при переході від першого до другого відбувається різка зміна громадського призначення грошей: з простого засобу обігу, який обслуговує обмін товарів, гроші перетворюються на засіб і носій самозростання вартості (капітал). При цьому остання роль грошей як капіталу стає пріоритетною метою руху грошей у відтворювальних процесах, особливо при накопиченні грошей, їх збереженні і продажу на грошовому ринку, оскільки приносить власникові грошей додатковий прибуток у вигляді відсотка. Гроші як гроші використовуються для реалізації споживчої вартості і їх роль - це роль посередника в обігу. Гроші як капітал забезпечують зростання вартості. Для цього вартість, яка знаходиться в грошах, має бути збережена, накопичена, реалізована і використана так, щоб вона збільшилася. Цільове призначення грошей тут розширюється, що може бути підтвердженням тези про зростаючу роль грошей в житті суспільства. Але придбання грошима форми руху капіталу не означає, що вони перестають використовуватися як гроші. Це проявляється в застосуванні грошей для купівлі товарів споживання, а також послуг, без яких неможливе і існування самої людини.
3) Вартість грошей
Якщо стати на позицію прибічників грошей як "продукту державної правопорядкової діяльності", то потрібно було б визнати, що і вартість грошей є також результатом "державного правопорядку". Але тим самим необхідно було б заперечувати внутрішню (субстанціальну) вартість грошей. Саме такою і була теорія, висунена на початку XX ст. Г. Кнаппом. К. Ельстером, Ф. Бенедиксеном і іншими ученими. Можна здогадатися, що вона була викликана розширенням застосування неповноцінних грошей, очевидним фактом втручання держави в грошову сферу. Правдоподібність цієї концепції підтримувалася дивовижною стабільністю вартості грошей. Але з часом, особливо після процесу демонетизації золота, а також інфляційного знецінення грошей і нездатності держави приборкати ці процеси, стала ясною і помилковість цієї концепції.
Наслідуючи логіку "від протилежного" потрібно було б зайняти промарксистську позицію вартості грошей, яка "посаджена" на жорстку товарну основу грошей. Вартість грошей тут пояснювалась як вартість будь-якого іншого товару кількістю праці, необхідної для його виготовлення. Але знову - таки, коли демонетизація золота перекрила усі канали впливу вартості золота на товарні ціни, виникло протиріччя між трудовою теорією вартості і нематеріальною формою грошей, яка проявляла себе тим більше, чим далі йшов процес демонетизації. Марксистська концепція це протиріччя пояснити не змогла.
Сучасна теорія грошей розглядає вартість грошей у двох напрямках:
а) вартості грошей як грошей;
б) вартості грошей як капіталу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ“ на сторінці 1. Приємного читання.
