Валютні опціони розділяються на опціони купівлі валюти (call) і опціони продажу валюти (put). За умовами опціону типу "саll" вигідним для власника опціону є підвищення курсу іноземної валюти, на яку укладена угода, оскільки власник такого опціону здійснює купівлю по позначеному в угоді курсу, який нижчий на момент реалізації угоди. Тому власники опціонів типу "саll" грають на підвищення курсу (ринок "биків"). Навпаки, для власника опціону типу "put" вигідним є зниження курсу протягом терміну угоди, тому що він здійснює продаж іноземної валюти по курсу, вищому, ніж той, що складається на момент виконання опціону. Власники опціонів типу "put" грають на пониження курсу (ринок "ведмедів").
Залежно від місця продажу опціони діляться на біржові опціони (tradet option) і позабіржові (over - the - counter option, OTC option). При цьому останні можна розглядати як чисто банківський інструмент, оскільки вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, по індивідуальних угодах і на договірних засадах і по специфікації, яка відбиває інтереси покупця. В основному банки працюють з великими корпораціями. Як це витікає з суті опційних операцій, найважливішу роль в їх здійсненні займає розрахунок вартості опціону.
Вартість купівлі опціону (премія) визначається як відсоток від суми опційної угоди або як абсолютна сума за одиницю валюти і оплачується покупцем під час продажу опціону задовго до завершення опційної угоди, незалежно від того, буде вона взагалі здійснена чи ні. Перевагою опціону є те, що його власник може піти від істотних збитків, від різких змін валютних курсів, маючи можливість завчасно зафіксувати для себе рівень обмінного курсу.
Арбітражні операції є різновидом валютних операцій. Головна їх мета полягає в отриманні прибутку від різниці валютних курсів. Валютні арбітражні операції розділяються на:
а) тимчасові, пов'язані із зміною валютних курсів в часі:
б) просторові, пов'язані з різницею валютних курсів по регіонах національного валютного ринку:
в) конверсійні, які обумовлені коливанням курсів різних валют.
Арбітражні операції проводяться з метою закриття валютних позицій банків, причому купівля-продаж здійснюється одночасно. Тому при проведенні арбітражних операцій зводяться до мінімуму валютні ризики.
Кредитні операції. Міжнародні кредитні операції також можуть бути віднесені до валютних операцій, якщо вони надаються в іноземній валюті. Такі кредити можуть надаватися не лише банками, але і державами, фірмами, юридичними і фізичними особами одних країн урядам, банкам, фірмам інших країн.
Суть міжнародних кредитів була розглянута раніше. Тут вкажемо, що залежно від термінів користування кредитом він ділиться на короткостроковий (до І року), середньостроковий (від 1 до 5, а в деяких країнах і більше років) і довгостроковий. За призначенням міжнародний кредит буває:
1) комерційним (безпосередньо пов'язаний із зовнішньою торгівлею і послугами);
2) фінансовим (коли валюту можна використовувати для будь-якої мети, в т.ч. на погашення заборгованості, купівлю цінних паперів, інвестиції);
3) змішаним (призначений для змішаних форм вивезення капіталу, товарів, послуг).
Розрізняють також кредити:
а) готівкою (хоча валюта переказується в безготівковій формі з одного банківського рахунку на інший банківський рахунок);
б) акцептні кредити (у формі акцепту тратти - перевідного векселя як основного розрахункового документу в зовнішній торгівлі);
в) депозитні сертифікати — письмове свідчення банку про депонування грошових коштів, яке свідчить про право вкладника на отримання коштів депозиту на умовах, зафіксованих цим документом;
г) консорціумів кредити - кредити, що надаються банківським консорціумом за рахунок об'єднання ресурсів банків-учасників.
Банківський кредит є гнучкішою формою, ніж фірмовий кредит, оскільки не обумовлений зобов'язаннями купувати товар тільки певної фірми і дає позичальникові більші можливості вільно користуватися кредитними коштами.
Розрахункові операції. Міжнародні розрахунки є цілою системою організації і регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин, суб'єктами яких виступають банки, експортери і імпортери. У їх основу покладений рух товарно-розпорядчих документів і операційне оформлення платежів по укладених зовнішньоекономічних угодах. Окрім технічних, організаційних умов існують валютно-фінансові, які є основними. Вони включають такі важливі елементи як: валюта ціни, валюта платежу, умови платежу, засоби платежу, форми розрахунків а також банки, які обслуговують міжнародні розрахунки (вони вивчаються в спеціальному курсі).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика“ на сторінці 8. Приємного читання.
