Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства

Гроші і кредит

Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства

Історично виникнення функції грошей як засобу накопичення стало можливим на певному рівні продуктивності праці, коли товаровиробник міг не витрачати усю свою виручку на придбання засобів виробництва і предметів споживання, необхідних для його життя. Ця функція розвивається після функції грошей як засобу обігу на основі останньої, але перед функцією грошей як засобу платежу (виробник товарів міг продати свій товар в кредит обов'язково знаючи, що покупець може накопичити вартість для повернення кредиту). Тому спочатку накопичення грошей мало одну мету - збереження вартості. Воно відбувалося у вигляді утворення скарбів на випадок знецінення первинної вартості накопиченого багатства, крадіжки, стихійних лих, озброєних нападів, хвороб і інш. Особливістю скарбів було те, що вони не приносили власникові ніякого доходу і не задовольняли жодної його особистої потреби.

Подальший розвиток суспільства набагато ускладнив мету накопичення скарбів. По-перше, замість того, щоб ховати скарби, їх стали публічно демонструвати у вигляді предметів розкоші (т.зв. "естетична" форма скарбів). Тут скарб хоч в якійсь мірі переставав бути мертвим багатством і отримував споживчий сенс.

По-друге, сформувалася ще одна мета накопичення скарбів у вигляді створення резерву платіжних засобів, що надало йому відтворювальний характер. Скарб не міг залишатися без руху, він перетворювався на резерв каналів притоку і відтоку регулювання грошового обігу.

По-третє, накопичення скарбів стало використовуватися для розширення виробництва і отримання додаткового прибутку в майбутньому. Само по собі це означало вищий рівень використання функції і одночасно її якісну зміну: від накопичень скарбів суспільство переходить до накопичення вартості, а накопичення грошей у вигляді абстрактного багатства втрачає свій сенс, як такий. Зникає потреба тримати їх у вигляді запасів золота або цінностей. Але з новою роллю успішно справляються і знаки грошей: паперові, депозитні, електронні.

Більше того, застосування нових форм грошей позитивно впливало на розвиток функції накопичення:

1) воно виводило об'єми накопичення за межі фізичних можливостей видобування золота і благородних металів;

2) можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників грошей на їх капіталізацію, застосування як капіталу, а це вело до розвитку організованих накопичень банків, ринку цінних паперів і так далі. По суті, накопичення грошей перетворилося на накопичення позикового капіталу;

3) капіталізація грошових накопичень сприяла вирішенню протиріч між збереженням вартості "у спокої" у рамках обігу індивідуального капіталу і необхідністю прискорення його обороту в суспільному масштабі у рамках суспільного відтворення.

Таким чином, новизна у функції грошей, як засобу накопичення, полягає у відході від класичних форм накопичення грошей як скарбів і переході до їх накопичення як капіталу. Не лише сума грошей (запас), але передусім їх приріст (потік) означає зараз втілення громадського багатства.

У зв'язку з цим виникає питання про накопичення золотих запасів і їх зв'язку з грошовим обігом, про роль державних золотих резервів в регулюванні грошового обігу. Гіпертрофуючи прояв нової якісної особливості у функції грошей як засобів накопичення, деякі учені взагалі вважають, що накопичення золота є "історична інерція", яку потрібно припинити, тому що накопичення скарбів це взагалі не грошова функція; а накопичення золота в приватній власності пояснюється недостатнім розвитком сучасних грошових стосунків. Але це не зовсім так.

По-перше, і зараз існує потреба накопичувати вартість як абсолютне багатство (тобто в скарбах) на випадок потрясінь, стихійних лих, воєн і інш.

По-друге, золоті запаси виконують функцію страхування накопичень у формі нерозмінних грошей від інфляційного знецінення.

По-третє, збільшення приватної тезаврації золота за рахунок продажу його з держфондів веде до зменшення накопичень неповноцінних грошей у власників і навпаки, скупка золота державою збільшує накопичення грошових знаків, а значить і попит на звичайні товари.

По-четверте, збільшуючи золоті запаси (за рахунок збільшення власного добування), держава додатково випускає в оборот національні гроші і збільшує їх масу в обігу. Навпаки, якщо золоті запаси держави виросли за рахунок купівлі золота на міжнародному ринку або внаслідок позитивного платіжного балансу, то на відповідну суму зменшується товарна пропозиція на внутрішньому ринку.

Тому не можна відривати золото від обігу національних грошей. Взагалі, в сучасних умовах слід говорити про дві сфери функціонування грошей як засобу накопичення:

1) ту, де накопичення вартості визначається потребами розширеного відтворення і обігу капіталу;

2) ту, де накопичується абсолютне багатство за межами суспільного відтворення - тут гроші продовжують функціонувати у вигляді скарбу і обслуговуються дійсними грошима - золотом.

Наступний розділ:

Гроші як засіб платежу


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА ДО ДРУГОГО ВИДАННЯ

  • ГРОШІ, ЇХ ОБІГ ТА ГРОШОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • Еволюція форм грошей

  • Нове у функції грошей як міри вартості

  • Нове у функції грошей як засобу накопичення і втілення громадського багатства
  • Гроші як засіб платежу

  • Теорії грошей

  • РОЗВИТОК ГРОШЕЙ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇХ ЗМІСТУ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

  • Ідеальні гроші

  • Фідуціарні гроші

  • ГРОШОВІ СИСТЕМИ ТА ЇХ ЕВОЛЮЦІЯ

  • Види та еволюція грошових систем

  • ГРОШОВИЙ ОБОРОТ ТА ГРОШОВІ ПОТОКИ

  • Вимір грошової маси. Грошові маса та її агрегати

  • Балансування грошових потоків

  • Закони грошового обігу та швидкість обігу грошей

  • 5. ГРОШОВІ РОЗРАХУНКИ У ГОСПОДАРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

  • Безготівковий обіг та форми безготівкових розрахунків

  • Розрахунки платіжними дорученнями.

  • Розрахунки акредитивами.

  • Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

  • Готівковий обіг і особливості його організації

  • ГРОШОВИЙ РИНОК

  • Грошовий попит і грошова пропозиція. Грошова база

  • Рівновага грошового ринку і механізм його забезпечення

  • ВАЛЮТНИЙ РИНОК

  • Валютний курс і валютні операції

  • Валютні системи і валютна політика

  • Платіжний баланс і золотовалютні резерви у валютному регулюванні

  • ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

  • Грошові реформи

  • Роль грошей у ринковій економіці України

  • ПРАВОВІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ГРОШОВОГО ОБІГУ І РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

  • Правові основи емісії і обігу готівки

  • Правове регулювання безготівкового обігу в Україні

  • КРЕДИТ ТА ФІНАНСОВЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

  • Сутність кредиту та його функції

  • КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ: МЕЖІ, ПРИНЦИПИ І ФОРМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ

  • Принципи кредитування

  • Форми та види кредиту

  • Характеристика основних видів кредиту

  • Банківський кредит

  • Міжбанківський кредит

  • Споживчий кредит

  • Вексель як кредитне знаряддя обігу

  • КРЕДИТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ І КРЕДИТНІ РЕФОРМИ

  • Банки як провідні фінансові посередники. Банківська система України

  • Центральні банки. Генезис, функції та операції НБУ

  • Генезис, функції та операції НБУ

  • Парабанківська система фінансових посередників

  • Кредитні реформи

  • КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ ЯК ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ ТА ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

  • Функції банків

  • Баланс комерційного банку як основний звіт про його діяльність

  • Пасиви балансу комерційного банку

  • Активи балансу комерційного банку

  • Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика

  • Банківський менеджмент і маркетинг

  • Створення грошей кредитними посередниками

  • Банківські інвестиції

  • Контроль та аудит за діяльністю комерційних банків

  • ФІНАНСОВА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ФІНАНСОВО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ

  • Фінансово-кредитні установи парникового перерозподілу фінансових ресурсів

  • Регіональні валютно-кредитні установи

  • ПРАВОВІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ УСТАНОВ ФІНАНСОВОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА

  • Правове регулювання банківської діяльності

  • Необхідність удосконалення банківського законодавства в Україні

  • ВИСНОВОК