Постачанням валюти переважна більшість ф'ючерсних операцій не завершуються. Однією з основних цілей його є також захист, страховка ціни і прибутку від коливання валютних курсів і процентних ставок, що відбувається в процесі хеджування готівкових активів. Для цього на біржі паралельно наявним угодам проводяться рівні по сумах і протилежні по напрямах ф'ючерсні операції. При наближенні термінів оплати наявних активів або зобов'язань, ф'ючерсні операції зараховуються (зворотними договорами), що дає можливість компенсувати втрати на ринку прибутку.
Особливістю ф'ючерсних контрактів є перерозподіл ризику. Фіксуючи обмінний курс, обидві сторони гарантують відсутність як збитків, так і прибутку, тобто одна сторона йде від непередбачених збитків, інша відмовляється від непередбаченого спекулятивного прибутку. Важливо і те, що розрахункова палата біржі для кожного учасника ф'ючерсної угоди бере на себе функції третьої сторони, здійснює додаткове страхування угоди.
Принцип вільного біржового торгу, діючий в країнах розвиненої ринкової економіки, робить можливим серед учасників ф'ючерсного ринку бачити не лише великі фінансові центри і клірингові банки, пенсійні фонди, центробанки. фінансові організації, але і дрібних інвесторів і приватних осіб.
Валютні "свопи" (currency swap) - валютна операція, що сполучає купівлю або продаж валюти на умовах "спот" з одночасною купівлею або продажем валюти на певний термін на умовах "форвард", тобто здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування. Інакше кажучи, своп — тимчасова купівля (продаж) валюти з гарантією її майбутнього продажу (купівлі) через певний час.
Так, наприклад, якщо банк має запаси американських доларів, а йому тимчасово, наприклад на півроку потрібні австралійські долари, то він може продати USD за AUD з негайною оплатою і одночасно укласти договір про зворотну купівлю такої ж суми USD через півроку у свого партнера (USD — літерний код американського долара. Окрім літерного є ще й цифровий код USD - 840. Відповідно австралійського AUD (036)).
Перевагою currency swap operation є усунення значною мірою валютних ризиків. Крім того, ці операції використовуються центральними і комерційними банками для диверсифікації своєї валюти з метою здійснення міжнародних розрахунків, задоволення потреб своїх клієнтів в певній валюті а також для тимчасового збільшення своїх валютних резервів, а також для деяких інших цілей.
Угоди "своп" є міжбанківськими операціями, хоча на практиці вони використовуються частіше за звичайні форвардні операції. Головною метою валютних "свопів" є:
1) забезпечення фінансування довгострокових валютних зобов'язань;
2) хеджуванні довгострокового валютного ризику;
3) заміна валюти, в якій надходить прибуток від інвестицій, на іншу по вибору інвестора;
4) забезпечення конвертації експортованого капіталу в іншу валюту.
З точки зору бухгалтерського обліку валютні "свопи" класифікують як позабалансовий інструмент, тобто вони не відбиваються в балансі і на рахунках прибутків і збитків, що дає певні переваги. Крім того, використання "свопів" дає можливість забезпечити хеджування довгострокових операційних і економічних ризиків, а також зменшити валютний ризик шляхом розподілу його між учасниками "своп" угоди.
Класичні "свопи" залежно від послідовності виконаних операцій "спот" і "форвард" поділяють на репорт і депорт. Репорт - це продаж валюти на умовах "спот" і одночасна купівля на умовах "форвард". Депорт - купівля валюти на умовах "спот" і продаж її на умовах "форвард". При операції депорт, наприклад, стандартний запис "сволу" може бути таким: 4 М USD/UAN s/b swap. Це означає, що на умовах "спот" куплено певну суму USD за гривні і продано таку суму доларів за гривні по курсу "аутрайт" на 4 місяці, (b/s — buy and sell - купив /продав); при s/b — навпаки - продав/купив.
Основними вилами "своп"- операцій є:
1) купівля/продаж валюти за умови здійснення зворотної операції через певний період;
2) продаж золота (XAU, 959) на умовах реального постачання з одночасною угодою про зворотний викуп золота через певний час;
3) операція з процентами полягає в обміні процентними платежами, коли одна сторона (кредитор) зобов'язалася сплатити іншій відсотки, отримані від позичальника по ставці "лібор" або плаваючою в обмін на зворотну виплату по фіксованою в угоді ставкою (тут виграє сторона, яка краще спрогнозує динаміку ставок);
4) операції з борговими зобов'язаннями - кредитори обмінюються не лише відсотками, але і усією сумою боргу своїх клієнтів-позичальників на зафіксованих в угоді умовах.
Для складання "своп"-угоди потрібна стандартна документація. Вона була рекомендована Міжнародною асоціацією дилерів (1SDA) в 1985 р. в "Кодексі стандартних формулювань і умов для угоди "своп"". В 1986 р. була затверджена нова редакція Кодексу, а в 1987 р. як доповнення до нього ISDA прийняла ще один документ: "Визначення процентних ставок і валютного обміну". Ці документи є нормативною базою для здійснення "своп"- операцій і нині.
Валютні опціони. Операції з опціонами одержали найбільше поширення останнім часом. Валютний опціон передбачає право купити або продати іноземну валюту в майбутньому по курсу, зафіксованому на момент складання угоди. Цей курс називають "ціною виконання". Власник опціону має право вибору реалізації опціону або ж відмови від нього залежно від того, наскільки сприятливі для нього будуть коливання валютного курсу. Продавець опціону зобов'язаний виконати валютну операцію по курсу обміну, зафіксованому в ціні виконання. Виконання умов угоди фіксується терміном "опціон виконаний".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші і кредит» автора Бандурка О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні операції комерційних банків: класифікація та характеристика“ на сторінці 7. Приємного читання.
