Розділ «ТЕМА 12. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ УСТАНОВИ ТА ФОРМИ ЇХ СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ»

Позики Світового банку є досить привабливим джерелом зовнішнього фінансування як дефіциту державного бюджету, так і реформування економіки України. Фінансові умови, на яких Світовий банк надає позики Україні, є вигіднішими, ніж більшість інших зовнішніх джерел запозичення, доступних для України сьогодні.

За кваліфікацією Світового банку, Україна як країна із середнім рівнем доходів належить до третьої категорії країн. Для країн цієї категорії строк погашення кредитів становить 17 років з пільговим періодом 5 років, протягом яких сплачуються лише відсотки. Проценти за позиками Світового банку, які до цього часу залучені Україною, сплачуються за плаваючою ставкою, яка приблизно становить 6,5 % річних. Державний борг України на 1 січня 2000 р. перед Світовим банком дорівнює 2,0 млрд. дол. США, або 16% усього зовнішнього державного боргу України. Загальна сума зарезервованих для України коштів на 1 липня 2001 року перевищила 3 млрд. дол. США, але виділення близько 0,4 млрд. дол.

США було відмінено у зв'язку з невирішеністю деяких організаційних питань [3].

За даними Рахункової Палати, з моменту здобуття Україною членства у МБРР портфель діючих і завершених проектів, що фінансуються за рахунок коштів позик МБРР, складається із 17 проектів на загальну суму 2,8 млрд. дол. США.

Основні проекти Світового банку в Україні

Участь ЄБРР в реформуванні економіки України

ЄБРР відкрив своє представництво у м. Києві в середині 1993 року. Стратегія банку щодо України випливає з його загальних завдань з урахуванням специфіки економічного розвитку нашої країни в сучасних умовах.

Набутий досвід співпраці України з ЄБРР показав ефективність спільної діяльності з підготовки і реалізації проектів у багатьох галузях (транспорт, телекомунікаційний зв'язок, енергетика та енергозбереження, сільське господарство та ін.). Ці зв'язки розвиваються дедалі динамічніше. Україну цілком задовольняють операційні пріоритети ЄБРР, які максимально спрямовані на сприяння розвитку малого і середнього підприємництва, що в нашій країні поки що розвинуте недостатньо.

28 березня 1992 року зразу після вступу України в ЄБРР їй було відкрито кредитну лінію ЄС обсягом 1 ЗО млн. екю для закупівлі медикаментів і продовольства, яку практично відразу було використано.

Стратегія ЄБРР щодо України з часом змінюється. В перші роки діяльності представництва ЄБРР в Україні більше уваги приділялося проектам у державному секторі, а також співпраці із спільними підприємствами, створеними великими західними компаніями. Останнім часом дедалі більшого значення набуває співпраця з приватним бізнесом. Сьогодні 57,4% проектів здійснюється у приватному секторі і 42,6 % -у державному.

Для успішної перебудови економіки потрібно, щоб фінансовий сектор був платоспроможним, мав довіру серед населення, ефективно виконував посередницькі функції. Зрозуміло, що Україна потребує краще капіталізованого банківського сектора, висококваліфікованої банківської мережі, здатної забезпечити зростання сектора мікро-, малих та середніх підприємств, індустріального і комерційного секторів. Зміцнити банківський сектор можна тільки за умови поліпшення інвестиційного клімату в країні.

Згідно з цим була складена перша кредитна угода між ЄБРР та НБУ в 1994 році. Україні було відкрито кредитну лінію малим і середнім підприємствам із загальним обсягом 120, 2 млн. дол. США. Фінансування було надано НБУ чотирма траншами для подальшого кредитування українських підприємств через уповноважені банки-посередники ("Аваль", "Ажіо", "Надра", "Вабанк", "Приват Банк", Український кредитний банк, Західноукраїнський комерційний банк). Мінімальна сума кредиту на розвиток приватного підприємництва в Україні становить 75 тис. дол. США, а максимальна - 2,5 млн. дол. США. Кредити надавались на п'ять років із двома пільговими роками. Відповідно до вимог ЄБРР кредити надавались під додаткове забезпечення та інші гарантії, які повинні були покрити щонайменше 120 % позички. Відсоткова ставка за ці кредити становила 14 % річних. За цією програмою змогли отримати кредити близько 80 малих і середніх підприємств майже в усіх областях України.

Щоб отримати фінансування від ЄБРР, українське підприємництво повинно довести свою надійність, тобто надавати відповідну інформацію про свій фінансовий та економічний стан, пройти всебічний міжнародний аудит, провести техніко-економічний аналіз своєї діяльності.

З огляду на успішну реалізацію першої кредитної лінії у серпні 2000 року було відкрито другу кредитну лінію на суму 88 млн. дол. США для фінансування малих та середніх підприємств. Кредити надавались через українські банки-посередники, які були обрані ЄБРР.

Ще одним напрямком роботи ЄБРР з Україною є фінансування енергетичного сектора. Активні дії банку з цього питання були підкріплені створенням багатьох проектів з метою більш продуктивного використання палива й енергії, її зберігання, забезпечення розрахунків. Одним із цих проектів є надання кредиту в розмірі 113 млн. дол. США компанії "Донбасенерго" для реконструкції енергоблоку Старобешівської теплоелектростанції.

Україна залишається однією з найбільш енергозатратних індустріальних країн у світі. Без поліпшення ефективності використання енергії неможливо досягти відновлення економіки і підвищення міжнародної конкурентоспроможності України. Діяльність ЄБРР у цьому напрямі пов'язана із створенням першої в Україні енергетичної сервісної компанії "Укреско" і з визначенням проектних можливостей мереж районного теплопостачання. "Укреско" була заснована в результаті об'єднання зусиль ЄБРР, Європейського Союзу та уряду України. Цей перший проект такого типу являє собою програму забезпечення фінансовими й технічними ресурсами, які необхідні, щоб підвищити енергозбереження. Загальний розмір інвестицій в енергозберігаючі проекти- 30 млн. евро.

В Україні ухвалено цілий ряд інших проектів, які фінансуються й інвестуються Європейським банком реконструкції та розвитку:

> зарахування "Приват Банку " та Першого українського міжнародного банку до членів Кредитної лінії зі сприяння зовнішньої торгівлі;

> проект з надання кредиту Київському пивзаводу "Оболонь";

> проект модернізації Дарницької ТЕЦ (м. Київ);