Таблиця 9.2. Основні цілі суб'єктів фондового ринку
Суб'єкти рийку | Основні цілі суб'єктів ринку |
Споживачі | Отримання додаткового джерела фінансування |
Постачальники: — домогосподарства; — портфельні інвестори; — стратегічні інвестори | Збереження і накопичення заощаджень Збільшення капіталу зростанням вартості портфеля пінних паперів (банки, інвестиційні фонди, страхові компанії) Контроль над підприємством з метою отримання прибутку від його діяльності |
Торговці | Отримання прибутку завдяки діяльності, спрямованій на джерела небанківського фінансування для емітента, з одного боку, та небанківських фінансових інструментів для інвестора — з іншого |
Організації, що обслуговують ринок | Одержання прибутку від надання платних послуг споживачам, постачальникам і торговцям |
Органи, що регулюють діяльність учасників | Не комерційного характеру, пов'язані з установленням "правил гри" та наглядом за їх виконанням |
Стрижнем процесу фондової торгівлі є життєвий цикл паперу: випуск — обіг — погашення. Цей цикл охоплює процедуру емісії та реєстрації цінного паперу, зміну його власника, одержання результату і завершення обігу. В межах цього циклу фіксуються операції Первинного ринку, коли емітент продає цінний папір першому покупцеві, та вторинного ринку, де й розгортається боротьба за отримання зиску від обігу цінного паперу.
9.2. Регулювання фондового ринку
Правове регулювання ринку цінних паперів має на меті впорядкування всіх видів діяльності на фондовому ринку з метою узгодження інтересів кожного з його суб'єктів.
Правове регулювання поділяється на міжнародне, державне і саморегулювання. Це система, що охоплює:
— органи, котрі регулюють ринок;
— законодавчі й під законні акти;
— етику фондового ринку;
— традиції та звичаї.
Концепцією функціонування і розвитку фондового ринку України передбачено, що національна система правового регулювання ринку має виконувати такі функції:
— визначення головних напрямів розвитку фондового ринку та ролі учасників цього ринку;
— створення для учасників ринку сприятливого законодавчого та регулювального оточення;
— створення перешкод і встановлення відповідальності за дії, які можуть призвести до дезорганізації ринку, його руйнування, недобросовісної конкуренції й омани інвесторів, маніпулювання цінами та шахрайства з фінансовими ресурсами, зокрема, стосовно довірчих операцій.
На сучасному етапі українська модель фондового ринку ґрунтується на детальних правилах і процедурах, що охоплюють майже всі аспекти діяльності суб'єктів ринку. Водночас фондовому ринку притаманні певні негативні риси, зокрема: інформаційна недостатність, обмеженість прав акціонерів, ігнорування деяких законодавчих вимог.
Головним принципом регулювання обігу цінних паперів є зіставлення всього попиту і пропозиції цінних паперів незалежно від місця існування такого попиту та пропозиції. Це регулювання має на меті:
— ввести у процес котирування всі зацікавлені сторони;
— встановити єдину ціну на ті чи інші цінні папери;
— запобігти можливості монопольного встановлення цін;
— обмежити ризики інвесторів;
— уникнути роздроблення національного фондового ринку на окремі нерівноцінні сегменти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гроші та кредит» автора Алєксєєв І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 9. ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ)“ на сторінці 4. Приємного читання.