Розділ 9. ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ НА ФОНДОВОМУ РИНКУ (РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ)

Характеристика секторів фондового ринку:

1. Первинний ринок є ринком перших і повторних випусків (емісій) цінних паперів, на якому відбувається їх первинне розміщення (андерайтинг).

На вторинному ринку здійснюється обіг раніше емітованих на первинному ринку цінних паперів, тобто їх перерозподіл.

2. Первинне розміщення провадиться прямим зверненням емітента до покупця, або переданням усієї емісії чи її частки посереднику (інституційному інве-стору), який бере на себе функції розповсюдження цінних паперів.

3. Існує кілька місць здійснення операцій з цінними паперами, причому кожне з них призначено для компаній із різними ризиками й обсягами діяльності. Найвідомішим, більш престижним та ефективним місцем є повна фондова біржа, тобто організаційно оформлений регулярний ринок з купівлі-продажу цінних паперів, що утворюється торговцями фондових цінностей (у країнах з розвинутими фондовими ринками для того, щоб біржа прийняла акції для торгу, корпорація повинна мати не менше п'ятирічного стажу бездоганної роботи і продавати через біржу не менше 25 % своїх акцій, тобто бути великою та надійною).

Позасписковий біржовий ринок обслуговує компанії, котрі не потрапили на повну біржу, і вимоги до них простіші: трирічний стаж бездоганної роботи та продаж на біржі не менше 10 % своїх акцій.

Торгівля "з прилавка" здійснюється цінними паперами підприємств, результати діяльності яких не дають їм змоги потрапити на фондову біржу. Це переважно акції молодих маловідомих компаній, торгівля котрими жорстко не регламентована.

"Третій ярус" — це теж позабіржовий ринок, відмінність його від торгівлі "з прилавка" полягає в тому, що на цьому ринку діють такі самі правила укладання угод, що й на біржі.

4. Відповідно до економічної природи цінних паперів фондовий ринок поділяється на ринки: боргових, пайових цінних паперів та похідних від них.

5. На ринку цінних паперів органів влади обертаються облігації державних (центральної влади) та муніципальних (місцевої влади) позик, на фондовому ринку підприємств — цінні папери приватного сектору.

6 і 7. Залежно від терміну, на який залучаються фінансові ресурси, фондовий ринок поділяється на ринки цінних паперів з установленим строком обігу і без такого, а за механізмом виплати доходів — на ринки цінних паперів з фіксованим і змінним доходом.

8. Беручи до уваги території, де розміщуються цінні папери, ринки поділяють на місцеві, національні, міжнародні.

9. Зауважуючи поведінку суб'єктів ринку, виділяють ринок, на якому переважають учасники, що сподіваються на зниження цін і продають з надією купити пізніше, коли ціни знизяться ще більше, — "ведмежий ринок"', а ринок, на якому переважають суб'єкти, котрі купують з розрахунком на підвищення цін, — "бичачий ринок".

Споживачами капіталу на фондовому ринку є органи влади і підприємства, постачальниками капіталу — суб'єкти, що мають тимчасово вільні кошти, тобто підприємства, організації, домогосподарства. Органи влади виступають лише як боржники.

Капітал, що живить фондовий ринок, має властивості вразливості, мобільності та рідкісності. Вразливість: гроші, вкладені у цінні папери, легше втратити (повністю або частково), ніж ті, що лежать у гаманці. Мобільність: зважаючи на свою вразливість, капітал реагує на якнайменшу небезпеку тим, що залишає одних емітентів заради інших або виходить з ринку цінних паперів взагалі. Рідкісність: капітал рідкісний у всьому світі й скрізь має величезний попит.

Загальні принципи функціонування фондового ринку такі:

— упорядкованість (наявність "правил гри", контролю за їх виконанням);

— прозорість (ринок має відповідати умовам відкритості інформації про емітентів, угодам, стану попиту і пропозиції тощо);

— відкритість (на ринку не повинні існувати штучні бар'єри для входу та виходу);

— рівність можливостей (недопущення переваг будь-якого суб'єкта ринку над іншими);