Розділ «ТЕМА 4. БЮДЖЕТНИЙ УСТРІЙ І ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ»

Теоретично можливі три варіанти відокремлення видів бюджетів: а) створення єдиного бюджету для всієї країни; б) створення окремих регіональних бюджетів; в) створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих і децентралізованих видів бюджетів.

Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року Україна змінила принципи побудови державного бюджету. За часів входження України в Союз PCP державний бюджет України об'єднував у собі республіканський бюджет, бюджети областей та міст Києва та Севастополя, тобто представляв собою сукупність усіх бюджетів.

На сьогодні, у відповідності з статтею 2 Закону України "Про бюджетну систему України" сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України.

Зведений бюджет не затверджується Верховною Радою України, а використовується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України. Кожний з видів бюджетів, які існують в Україні, затверджується відповідним органом місцевого самоврядування.

Зведеними бюджетами в Україні є: Державний бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим; бюджети областей; бюджети районів; бюджети міст, які мають районний поділ. Бюджет Автономної Республіки Крим об'єднує республіканський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування Автономної Республіки Крим. Бюджет області об'єднує обласний бюджет та бюджети районів і міст обласного підпорядкування. Бюджет району об'єднує районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Бюджет міста, який має районний поділ, об'єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.

Бюджетний устрій в Україні ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності і самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Принцип єдності бюджетної системи забезпечується існуванням єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи. Єдність бюджетної системи забезпечується також єдиною правовою базою; єдиною бюджетною класифікацією; єдністю форм бюджетної документації, що встановлюються Міністерством фінансів України; наданням статистичної і бюджетної інформації для зведених бюджетів усіх рівнів; єдиною грошовою системою в державі; на взаємодії бюджетних ланок усіх рівнів. Єдність бюджетної системи дозволяє проведення єдиної фінансової, в тому числі податкової політики.

Принцип повноти полягає у відображенні у бюджеті всіх доходів і видатків, які на підставі законодавства включаються в нього і за рахунок яких мають покриватися всі витрати, що фінансуються з нього.

Принцип достовірності - це формування бюджету на реальних показниках, науково обґрунтованих нормативах та відображення у звіті про виконання бюджету, тільки тих доходів і видатків, які є результатом кінцевих касових операцій банку. Але в нашій бюджетній системі - це принцип майбутнього, бо стан економіки поки що не дає можливості формування бюджету на реальних показниках.

Принцип гласності означає обов'язково відкритий розгляд бюджетів усіх рівнів на сесіях представницьких органів - Верховній Раді України і на радах місцевих органів самоврядування. Друга частина цього принципу—публічність, тобто обов'язкове обнародування бюджетних матеріалів.

Принцип наочності передбачає відображення показників бюджетів у взаємозв'язку із загальноекономічними показниками в Україні та за її межами шляхом використання засобів максимальної інформативності результатів порівняльного аналізу визначення темпів і пропорцій економічного розвитку.

Принцип самостійності забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України.

Велике правове значення в бюджетному устрою кожної держави має принцип спеціалізації показників доходів і видатків бюджетів, який полягає у конкретному визначенні розмірів доходів за джерелами утворення і видатків за їх призначенням.

Основними передумовами формування та розвитку міжбюджетних відносин в Україні, що пов'язані із запровадженням інститутів виконавчої влади та місцевого самоврядування, стали:

- роздержавлення місцевих рад;

- визнання принципу їх правової, організаційної та фінансової автономії;

- скасування принципів підпорядкованості в системі місцевих рад;

- запровадження "вертикалі" виконавчої влади в Україні;

- запровадження нової низової ланки в системі місцевого самоврядування територіальної громади;

- розмежування функцій, повноважень, сфер відповідальності між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;