Розділ «ТЕМА 9. ВИДАТКИ БЮДЖЕТУ НА СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ»

По-друге, створено чисельне соціально-захисне законодавство (термін "законодавство" в даному разі застосовується нами в найширшому значенні), яким передбачається юридичний механізм надання населенню соціальних грошових виплат і соціальних послуг саме у певних випадках, які за міжнародно-правовою практикою отримали назву "соціальних ризиків".

По-третє, хоча в цій системі поки що не має єдиного правового акту, котрий закріпив би загальні засади саме соціального захисту, все ж наявний системний характер актів, що врегульовують відносини у сфері соціального захисту, та їх функціональне згрупування, спрямоване на захист населення від негативних наслідків настання соціальних ризиків.

По-четверте, в інституційному плані національна система соціального захисту включає в себе: І) всі організаційно-фінансово-правові форми, через які безпосередньо здійснюються соціальні виплати і надаються соціальні послуги окремим громадянам у разі настання соціальних ризиків, це - соціальне страхування, фінансування за рахунок податків, державна соціальна допомога, недержавне соціальне забезпечення; 2) непрямі (опосередковані) заходи соціального захисту, які набувають дедалі ширшого застосування.

По-п'яте, в Україні створено таку структуру соціального захисту:

А. Державний соціальний захист

І. Загальна система соціального захисту:

1) загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) державна соціальна допомога.

П. Спеціальний соціальний захист. III. Додатковий соціальний захист.

Б. Недержавне соціальне забезпечення

1) недержавне пенсійне забезпечення;

2) недержавні соціальні послуги.

Таким чином, соціальний захист можливо визначити як систему юридичних, економічних, фінансових та організаційних засобів та заходів в державі щодо захисту населення від несприятливих наслідків соціальних ризиків.

Узагальнюючи, слід підкреслити два основних положення стосовно системи соціального захисту: по-перше, роль держави як головного організатора системи соціального захисту населення; по-друге, - феномен соціального ризику як підставу, що виокремлює соціальний захист від інших способів матеріального забезпечення громадян.

Нині здійснення права на соціальний захист в Україні організовано у декількох формах, які розрізняються за такими ознаками як 1) коло осіб, що підлягають забезпеченню; 2) джерела і способи фінансування; 3) види, умови та розміри забезпечення; 4) органи, що надають забезпечення.

Організаційно-правова форма соціального захисту - це об'єднана спільними принципами та методами здійснення сукупність юридичних, фінансових, організаційних засобів соціального захисту окремих категорій населення.

Соціальний захист — це державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення відповідного життєвого рівня, тобто заходи, що включають надання правової, фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам (найбільш вразливим верствам населення), а також створення соціальних гарантій для економічно активної частини населення; комплекс законодавчо закріплених гарантій, що протидіють дестабілізуючим життєвим факторам (інфляція, спад виробництва, економічна криза, безробіття тощо). Основні елементи системи соціального захисту.

встановлення допустимих параметрів життя;

захист населення від зростання цін і товарного дефіциту:

вирішення проблеми безробіття і забезпечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;