Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення)

«Всі люди рівні перед богом. Звичайно, як показує історія, в релігії цивілізовані народи не відрізняються від диких, мудреці – від дурнів, освічені – від черні. Тому остерігайтеся викривати таємниці релігії, якщо ти не хочеш піддатися образамяк низької, так і знатної, як освіченої, так і неосвіченої черні.

_______

О, дотепні критики! Вони хочуть судити про сутність моїх творів, але навіть не засвоїли їх формальних особливостей; вони не бачать, що, обслуговуючи своїх пацієнтів, я дотримуюсь гомеопатичногометоду, але що до основних положень, прийнятих мною як керівництво, я втілюю не словами, а діями, застосовуючи їх лише у справі; вони не бачать, що дуже часто я виказую позитивне негативним способом, взагалі висловлююсь не по суті, а натяками, іронічно і що для мене вся сіль в тому, щоб втілювати серйозні висновки в гру афоризмів та перетворювати зміст фоліантів у легкі пахощі епіграм – до прикрості усіх філософів педантів та вчених філістерів.

_______

Яке відношення моєї попередньої точки зору, точки зору «Філософії та християнства» 1,до «Сутності християнства»? Там я брав християнство лише у тому значенні, в якому воно саме себе розуміє, тут я також беру його у його власному значенні, але одночасно також і в моєму розумінні, тобто в розумінні антропології. Але одне значення у тогоХриста, котрий виявляє божественність виключно та єдино цієї певної людини, інше ж значення у тогоХриста, котрий виявляє божественність людини взагалі, кожної людини. Хто не помічає та не бере до уваги цієї відмінності, тому, звичайно, мій твір може видатися нерозв’язаним протиріччям.

_______

Чи написано твір «Сутність віри у розумінні Лютера» 1«на захист Лютера або протинього? Він такою ж мірою за Лютера, як і проти. Але хіба це не протиріччя? Безсумнівно, але це неминуче протиріччя, воно – у природі предмету.

_______

Що це за умонастрій, що це за релігія – релігія любові? Це такий умонастрій, за якого людина у любові знаходить спокій для своєї душі, розв’язує загадковість свого життя, досягає кінцевої мети свого життя, таким чином, набуває у любові того, що християнин шукав у вірі окрім любові.

_______

«Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм та усією душею твоєю, і всім розумом твоїм і всією кріпостю твоєю». Це – найвища заповідь. Інша ж, подібна до неї: «Полюби ближнього свого, як самого себе». Але яким чином друга заповідь може порівнюватися з першою, коли перша поглинає всю мою душу і всі мої сили? Що ж залишається для людини від мого серця, коли я всім серцем зобов’язаний полюбити бога?

_______

«Якщо людина не любить свого брата, котрого вона бачить, як зможе вона полюбити бога, котрого вона не бачить?» - так запитує Біблія. Я ж запитаю: якщо людина любить свого брата, котрого вона бачить, як може вона полюбити бога, котрого вона не бачить?Як можна поєднати у тому ж серці любов до чуттєвого, «кінцевого» та любов до надчуттєвої, «безконечної» істоти?

_______

Лише реальна істота, лише чуттєвий предмет може бути також об’єктом істинної любові. Жертвувати своїм серцем істоті, даній лише у вірі, в уяві, значить пожертвувати своєю істинною любов’ю заради вигаданої, уявної любові.

_______

Християнство – середньовічна епоха людства. Тому і в даний час ми живемо у середньовічному варварстві. Але родові муки нового часу починаються у наші дні.

_______

«Чи можливе щось добре бути із Назарету?» - так завжди розмірковують премудрі та розумні не за роками. Але добре, нове завжди приходить саме звідти , звідки його не очікують, і завжди не таке,яким його очікують.

_______