Розділ «Частина І. Практикум»

76. "Треба бажати й вірити, що в міру того, як людина буде все раціональніше вмішуватись в своє оточення й створювати для себе все досконаліше середовище життя і в міру того, як вона почне знаходити все гуманніші й ефективніші шляхи удосконалення своєї спадковості, породження зла й тьми будуть відступати перед духами добра й світла..." (Б. Л. Астоуров).

Покажіть, теоретично обґрунтовуючи питання морального вибору, як ця думка вченого суперечить думці, висловленій у попередній вправі. Чи поділяєте ви її? Чому?

77. "У одній із телепередач з правової тематики було показано такий сюжет: "У місті Д. у школі під час бійки десятикласник Дмитро вбив ножем одного дев'ятикласника й поранив іншого. Його не стали арештовувати й до суду дозволили відвідувати школу. Остання обставина особливо обурила однокласників вбитого. У знак протесту обидва дев'ятих класи оголосили багатоденний страйк. їх підтримав і 10-Б. Але 10-А, у якому вчився Дмитро, не долучився до страйку, а, навпаки, підтримав підозрюваного. Учасники страйку казали, що вони виступають за справедливість, учні ж 10-А стверджували, що вони відстоюють людяність".

Яка ваша думка щодо цього питання? Постарайтесь виходити із етичного аналізу ситуації. Які ще етичні поняття можна застосувати для того, щоб прояснити ситуацію?

78. Визначте свою позицію стосовно наведеної нижче точки зору.

". Ні в школі, ні тим паче в житті, не вчили нас першому знаку моральності. який полягає в тому, що людина зобов'язана відмовлятись навіть від праведної мети, якщо для її досягнення доведеться вдатись до згубливих для кого-небудь засобів. І вже, тим більше, порожнім здається нам постулат про мету й засоби, коли мову заводимо про молодший світ. Ми майже всі впевнені в тому, що насилля й примус абсолютно необхідні для виховання дітей — у їх інтересах!.. Однак, безжалісність завжди вбиває жалість, а разом з нею й інші початкові людські почуття в дітях: співчуття, милосердя, великодушність..." (С. Соловейчик. Із доповіді на науково-практичній конференції).

79. Підготуйте план проведення диспутів на теми:

а) "Різні грані свободи";

б) "Свобода справжня й уявна";

в) "Відповідальність: тягар чи шлях до щастя?"

80. Спростуйте чи продовжить, підкріпивши аргументами, думку: "Повторюю, що в тому то й справа, що якщо індивідуальна

свобода існує, то результат й заперечення її не визначений. І саме через те, що він не визначений, може бути цінністю. Цінність існує, якщо свідомість, сягаючи за межі наявного, стає творцем власного майбутнього, однак за умов, що реалізація цього майбутнього під знаком запитання і не є неминучою" (Ж.-П. Сартр).

81. 7 серпня 1887 року Д. І. Менделеєв одержав дозвіл піднятись на повітряній кулі з пілотом і ще одним досліджувачем для спостереження сонячного затемнення.

Через дощову погоду підйомна сила кулі виявилася недостатньою і політ запропонували відмінити. Менделєєв на це заперечив:

"Аеростат — це теж фізичний прилад. Ви бачите, скільки людей стежить за науковим польотом як за науковим дослідом. Я не можу підірвати, в них віру в науку." І він полетів один, хоча робив це вперше. Під час польоту він декілька разів перебував на грані загибелі.

Проаналізуйте ситуацію, дайте їй оцінку. Чи правильно, на вашу думку, повівся Менделєєв? Чому?

82. Проаналізуйте наведений нижче витяг. Вкажіть, згодні ви чи ні з викладеною в ньому ідеєю, а також з аргументацією на користь цієї ідеї.

"... Засудити людину до вищої міри покарання означає вирішити, що у неї нема жодного шансу спокутувати свою провину. Без абсолютної невинності немає вищого суду. Однак всі ми здійснювали у житті зло. Праведників нема. Є лише більш або менш справедливе серце. Доки ми живі, ми розуміємо це і додаємо до суми наших діянь трохи добра, частково компенсуючи скоєне нами зло. Право жити, що співпадає з можливістю спокутувати провину, є природним правом всякої людини, навіть найзлішої. Найзапекліший злочинець і найнепідкупніший суддя перед ними однаково рівні. Без цього права моральне життя абсолютно немислиме. Так, нікому із нас не дозволено втратити віру у людину до самої її смерті. І лише після неї життя людини можна вважати долею і тоді вже виносити остаточний вирок. А судити людину вищим судом до смерті ... не у вашій владі" (Альбер Камю. Розмірковування про гільйотину). Чи згодні ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.

83. Підготуйте схему, яка б умовно відображала структуру вчинку. Дайте до неї пояснення.

84. "Що ж спонукає моїх супротивників? Невігластво, заздрість чи злоба? Якщо заздрість, то слід нагадати, що вона рівнозначна безглуздю. Якщо це злоба, кожен знає, що вона подібна до темряви. Якщо невігластво, то треба відзначити, як воно небезпечне. У дійсності — це не що інше, як слабкість людського серця" (Шаабан Роберт. Вибране).