Конверсійна ціна — заздалегідь встановлений курс за яким в певний період часу можна обміняти емітовані конверсійні привілейовані акції на прості акції.
Види вартості акцій представлені на рисунку 1.2.
Рис. 1.2. Види вартості акцій
Розрахунок прибутковості акцій
Методологічні засади формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію акціонерними товариствами та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 24 "Прибуток на акцію" [41].
Розрахунок прибутковості акцій необхідний для надання користувачам фінансової звітності інформації про результати діяльності акціонерного товариства.
Для акціонера підприємства як одного з користувачів фінансової звітності важливо, який прибуток у розрахунку на одну просту акцію отримало підприємство за результатами діяльності за звітний період. Оскільки розрахунок прибутковості акцій надається за кожний звітний період, акціонер може прослідкувати динаміку зростання (падіння) прибутковості акцій протягом кількох звітних періодів, і зробити висновки про те, наскільки вигідно залишатися держателем акцій конкретного підприємства.
Інформація про прибутковість акцій цікава також потенційним інвесторам для визначення доцільності вкладання вільних коштів у підприємство. Показник прибутковості акцій розрахований у відповідності з [41] дозволяє проаналізувати діяльність різних підприємств в одному звітному періоді, а також одного підприємства в різних звітних періодах.
За характером визначення розмірів і виплати дивідендів розрізняють привілейовані та прості акції. Привілейовані акції дають власнику переважне право на отримання дивідендів, а також на переважну участь у розподілі майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено статутом товариства. Прості акції дають їх власникам право участі в управлінні акціонерним товариством, а також право на отримання доходу в розмірах, які залежать від величини прибутку, який товариство отримало за визначений період своєї діяльності. Прості акції - це інструмент власного капіталу, який має нижчий статус, по відношенню до інших класів інструментів власного капіталу. Вони можуть вільно продаватися та покупатися на фондовому ринку.
Згідно з визначенням, наведеним у [41], потенційна проста акція -фінансовий інструмент або інший договір, які дають право на отримання простих акцій, емітованих підприємством. Приклади потенційних простих акцій: привілейовані акції, які конвертуються в прості акції; опціони акцій (фінансові інструменти, які надають їх держателям право на придбання простих акцій); програми для працівників, які надають їм можливість отримувати прості акції у вигляді частини їх заробітної плати; акції, які будуть випущені для задоволення визначених умов контрактів на придбання підприємств.
Правильний облік ефекту від випуску прав на акції передбачає розуміння термінів розбавляюча та антирозбавляюча потенційна проста акція. Потенційні прості акції вважаються розбавляючими тоді, коли їх конвертація (перетворення) в прості акції приведе до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності підприємства в майбутньому. Потенційні прості акції вважаються антирозбавляючими, коли їх конвертація в прості акції приведе до оберненого результату.
Згідно до вимог [41] акціонерним товариствам треба розраховувати два основних показники:
• чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію;
• скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію. Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію розраховується за формулою
де ЧПа - чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію; ЧП - чистий прибуток (збиток) за звітний період; П - сума дивідендів, які виплачуються на привілейовані акції відповідно до статуту акціонерного товариства; А - середньорічна кількість простих акцій в обігу (п. 4 [41]).
У [41] особлива увага приділена визначенню середньорічної кількості простих акцій в обігу. Ця величина визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом певних періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефіцієнтів (п. 5 [41]). Кількість простих акцій в обігу визначається за даними реєстру акціонерів. Приклад розрахунку середньорічної кількості простих акцій наведено в додатку 1 до П(С)БО 24 [41] (див. п. 2.10.3 даного посібника).
Часовий зважений коефіцієнт - частка від ділення загальної кількості днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на загальну кількість днів (місяців) у звітному році (п. 3 [41]). За допомогою часового зваженого коефіцієнта визначається частина року, коли в обігу знаходилася певна кількість простих акцій.
Дати, починаючи з яких акції включаються в середньорічну кількість простих акцій, визначаються згідно з п. 6 [41].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка» автора Круш П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінювання акцій“ на сторінці 2. Приємного читання.
