Позики під заставу нерухомості, або іпотеки, отримали значне поширення в країнах з розвинутою ринковою економікою як одне з важливих джерел довгострокового фінансування. У такій угоді власник майна (англ. mortgagor) отримує позику в заставотримача (англ. mortgagee) та як забезпечення повернення боргу передає останньому право на переважне задоволення своєї вимоги від вартості закладеного майна у випадку відмови від погашення або неповного погашення заборгованості. Сума позики, як правило, дещо менша від оцінної вартості заставного майна. Характерною особливістю іпотечних позик є тривалий строк погашення.
В Україні відносини іпотеки регулюються Законом про іпотеку [7], про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати [8], про оцінку земель [22], про оцінку майна [14], про заставу [15] (розділ II "Іпотека"), ЦКУ [28].
Згідно зі ст.1 Закону про іпотеку [7]: "Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекотримач має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотекотримач - кредитор за основним зобов'язанням.
Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекотримачем. Іпотекотримачем може бути боржник або майновий поручник.
Нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення".
Інфляційні процеси, які характерні для економіки багатьох країн, потребують урахування інфляції під час розроблення планів погашення боргу за іпотечними позиками. Іпотечні позики відрізняються в основному методами погашення заборгованості: борг разом із процентами може погашатися рівними щомісячними внесками або може здійснюватися постійне зростання погашувальних платежів, наприклад темпами інфляції або комбінаціями останніх.
Невизначеність стосовно рівня інфляції у довгостроковому періоді спричинила появу такого фінансово-кредитного інструмента як іпотечний кредит із регульованою процентною ставкою, рівень якої прив'язується, наприклад, до індексу інфляції. Цей інструмент покликаний щорічно або з іншою періодичністю коригувати проценти за довгостроковими позиками, що знижує вплив інфляційних чинників на вартість довгострокового кредиту. Використання іпотечного кредиту з регульованою процентною ставкою зменшує можливість мати великі капітальні доходи (або збитки) від нерухомого майна, що посилює стабілізаційні процеси в економіці й у такому аспекті може розглядатись як засіб адаптації економічних суб'єктів до вразливих умов з метою мінімізації збитків.
Існують кілька видів іпотечних позик, які відрізняються в основному методами погашення заборгованості.
Більшість видів є варіантами стандартної, або типової, іпотечної позики. Суть її полягає в тому, що позичальник отримує у заставотримача (кредитора) деяку суму під заставу нерухомості (наприклад, під час купівлі або будівництва будинку). Далі він погашає борг разом з процентами, рівними звичайно щомісячними внесками.
Модифікації стандартної схеми іпотеки направлені на підвищення її гнучкості для врахування потреб як боржника, так і кредитора. Деякі з них мають за мету знизити витрати боржника на початкових етапах погашення боргу перенесенням основних виплат на більш пізні етапи. Такі етапи притягують тих клієнтів, які очікують зростання своїх доходів у майбутньому, наприклад підприємців-початківців.
Охарактеризуємо деякі модифікації стандартної схеми іпотек [63].
Позики із зростанням платежів (англ. graduated mortgage, GPM). Цей вид позики передбачає постійне зростання витрат з обслуговування боргу в перші п'ять - десять років. Потім погашення здійснюється постійними внесками.
Позики з періодичним збільшенням внесків (англ. step-rate mortgage, SRM). Схема такої позики є варіантом GPM: за узгодженим графіком кожні три-п'ять років збільшується сума внесків.
Позики з періодичною зміною процентної ставки (англ. rollover mortgage, RM). Схема цієї позики передбачає, що сторони кожні три-п'ять років переглядають рівень процентної ставки. Тим самим створюється можливість для деякої адаптації до зміни умов ринку.
Іпотеки зі змінною процентною ставкою (англ. variable-rate mortgage, VRM). Рівень ставки тут прив'язується до якого-небудь поширеного фінансового показника або індексу, наприклад індексу інфляції.
Основним завданням при аналізі іпотек є розроблення планів погашення боргу. Важливо також вміти визначити суму погашеного боргу та залишку заборгованості на будь-який проміжний момент (необхідність у цьому виникає, наприклад, у разі припиненні кредитного договору або його переглядання).
Розглянемо методи вирішення цих проблем для традиційної іпотечної позики та іпотечної позики з періодичним збільшенням платежів. Спочатку розглянемо традиційну іпотечну позику, коли боржник погашає заборгованість разом з процентами рівними щомісячними внесками.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка» автора Круш П.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Урахування впливу інфляції на реалізацію інвестиційного проекту“ на сторінці 2. Приємного читання.
