Коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства:
ККП = 0,15 * 11,1 + 0,29 * 9,95 + 0,23 * 15,15 + 0,33 * 10 = 11,35
Таким чином, ми можемо говорити про високий коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства.
Один з поширених матричних методів - метод балів. Його застосування передбачає виконання наступних етапів.
Перший етап - формування матриці вихідних оціночних показників, до складу якої входять т ключових показників конкурентоспроможності для п об'єктів. Кожен і-й показник (1 < і < т ) на 7-му об'єкті (1 <] < п) задається величиною відповідного коефіцієнта: Ку. У результаті одержуємо матрицю X, рядки якої характеризують аспекти конкурентоспроможності об'єкта за т різними показниками:
Наступний етап - ранжирування оціночних показників за ступенем вагомості. Результатом цього етапу є побудова деякого вектора (кі, к2,...,кщ), де к, - коефіцієнт вагомості кожного показника. У вітчизняній аналітичній практиці вагомість показників прийнято визначати експертним шляхом з урахуванням уявлення про важливість того чи іншого показника саме для оцінки конкурентоспроможності об'єкта.
Третій етап - побудова вектора, що складається з максимальних значень за кожним з т показників. Цей вектор становить додатковий рядок чисел (Юлах^ - показників підприємства - еталона, де
На четвертому етапі відбувається складання нормалізованої матриці X' шляхом стандартизації показників вихідної матриці (Кі}) відносно відповідного показника еталонного підприємства за формулою:
Слід зазначити, що стандартизація дозволяє уникнути неявного ранжирування показників, коли мала варіація окремого показника може вплинути на результати оцінки.
На п'ятому етапі розраховуються бали, отриманих підприємствами за певним оціночним показником шляхом порівняння їх фактичних значень з найкращими в даній сукупності:
де Бтах і - максимально встановлений бал оцінювання окремого показника.
На шостому етапі відбувається отримання узагальненої бальної оцінки конкурентоспроможності та ранжирування підприємств у порядку зростання інтегрального показника з використанням наступної формули:
Застосування цього методу дозволяє не тільки визначити основних конкурентів та місце, в конкурентній боротьбі підприємства, яке оцінюється (за критерієм максимуму набраних балів), а й кількісно оцінити відставання від найбільш конкурентоспроможного підприємства.
При розрахунках також можна використовувати:
1. Коефіцієнт ринкової концентрації (ОЯ), який розраховується як відсоткове співвідношення реалізації продукції певною кількістю найбільших продавців (3-25) до загального обсягу реалізації на даному ринку.
де Уі - обсяг поставки товару і-м продавцем;
Ут - загальний обсяг поставки товару на даному товарному ринку;
п - кількість продавців, що діють в географічних межах ринку. 2. Індекс ринкової концентрації Герфінкеля-Гіршмана:
де Бі - частка господарюючого суб'єкта - продавця на даному ринку;
п - кількість продавців, що діють в географічних межах ринку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Аналіз господарської діяльності» автора Невідомо на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Змістовий модуль 3. Аналіз конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості та результативності бізнес-процесів“ на сторінці 6. Приємного читання.