Кожній математичній величині в економіко-математичних дослідженнях має відповідати певне економічне поняття. Цій закономірності притаманний і зворотний зв'язок: визначення економічних параметрів спрощує побудову математичної моделі, забезпечує відповідну інтерпретацію стану економіки в отриманих математичних результатах. При цьому сукупність економічних параметрів розглядається як взаємопов'язаний об'єктивно існуючий комплекс кількісних характеристик досліджуваних економічних процесів. Вони характеризуються кількісно та структурно, а комплекс параметрів перетворює схему, аналогію, систему рівнянь у дійсну модель, адекватну реальній економічній системі.
Математичні моделі можна поділити на функціональні, які враховують галузеві та міжгалузеві регіональні проблеми розвитку, та оптимізаційні, що дають можливість вибору кращого варіанта за встановленими критеріями.
Існують різні форми моделювання: наочна, фізична, інформаційна, імітаційна.
Наочне моделювання передає зовнішній вигляд об'єкту, допомагає встановити складні технологічні зв'язки. Використовується у проектуванні будівельних робіт.
Фізичне моделювання відображує досліджуваний об'єкт через динаміку фізичних процесів у економіці. Застосовується при побудові електронних аналогових машин для розрахунку сітьових графіків.
Інформаційне моделювання використовує різні графічні та математичні методи відображення певної інформації та процесів її перетворення. У складі інформаційного моделювання розрізняють економіко-математичні моделі, що реалізуються засобами математичного апарату з використанням формул, рівнянь, нерівностей, та графічні моделі, які формуються засобами логічного апарату з використанням графіків, таблиць, схем, креслень.
Математичне моделювання процесів економіки з кількісним аналізом економічних явищ забезпечує оптимальне управління регіональним сільськогосподарським комплексом. Проте використання математики в економіці не обмежується формалізацію зв'язків між її категоріями і отриманням їх точної кількісної характеристики, а й передбачає активне втручання в якісний зміст досліджуваних явищ.
При вирішенні оптимальних завдань на стадії техніко-економічного планування необхідно встановити критерій оптимальності, який математично вважається цільовою функцією. Такими критеріями можуть бути досягнення високих показників рентабельності виробництва, отримання максимального обсягу валової продукції, введенню в дію виробничих потужностей, основних фондів, будівельних об'єктів.
Процес пошуку оптимального управлінського рішення пов'язаний з переглядом множини альтернативних рішень.
Завданням прийняття рішення на базі економіко-математичної моделі є знаходження оптимального (екстремального) рішення, на підставі якого досягається мета дослідження.
Економіко-математична модель доповнюється вибором граничних обмежень. Практично це єдине завдання, адже без вихідних граничних обмежень не можна побудувати економіко-математичну модель. Тому критерій оптимальності та обмеження моделі, як правило, обираються одночасно у взаємозв'язку.
Під обмеженням моделі розуміють кількісні та якісні обмеження ресурсів, економія, найкращий розподіл, ефективне використання тощо.
При вирішенні техніко-економічних завдань методами оптимального планування в якості обмежень моделей можуть виступати різні нормативи використання виробничих та земельних ресурсів, постачання матеріалів тощо.
Економіко-математичні моделі розв'язуються різними математичними методами у вигляді алгебраїчних рівнянь (нерівностей) чи їх систем. Рівняння чи нерівності в залежності від характеру явища, яке вони відображують, можуть бути лінійними (якщо економічні явища носять статичний характер) чи диференціальними, інтегральними, функціональними та іншими (якщо економічні явища розглядаються в динаміці). Найбільш поширеним є математичний аналіз процесів та явищ, економічні моделі яких виражаються системою лінійних рівнянь чи нерівностей.
З урахуванням принципів моделювання економіко-математичну модель у загальному вигляді можні зобразити такою системою нерівностей:
де a, b, с,d,е - різні нормативи використання виробничих ресурсів;
Х|, х2, х3,Xj,хп_| - невідомі змінні, які необхідно визначити під час вирішення завдання;
А, В, С, D, Е - константи, що характеризують задану величину виробничих ресурсів.
Окрім системи рівностей задана цільова функція:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделювання в розробці регіональних планів та програм“ на сторінці 2. Приємного читання.
