Моделювання в розробці регіональних планів та програм

Екологія і організація природоохоронної діяльності

Кожній математичній величині в економіко-математичних дослідженнях має відповідати певне економічне поняття. Цій закономірності притаманний і зворотний зв'язок: визначення економічних параметрів спрощує побудову математичної моделі, забезпечує відповідну інтерпретацію стану економіки в отриманих математичних результатах. При цьому сукупність економічних параметрів розглядається як взаємопов'язаний об'єктивно існуючий комплекс кількісних характеристик досліджуваних економічних процесів. Вони характеризуються кількісно та структурно, а комплекс параметрів перетворює схему, аналогію, систему рівнянь у дійсну модель, адекватну реальній економічній системі.

Математичні моделі можна поділити на функціональні, які враховують галузеві та міжгалузеві регіональні проблеми розвитку, та оптимізаційні, що дають можливість вибору кращого варіанта за встановленими критеріями.

Існують різні форми моделювання: наочна, фізична, інформаційна, імітаційна.

Наочне моделювання передає зовнішній вигляд об'єкту, допомагає встановити складні технологічні зв'язки. Використовується у проектуванні будівельних робіт.

Фізичне моделювання відображує досліджуваний об'єкт через динаміку фізичних процесів у економіці. Застосовується при побудові електронних аналогових машин для розрахунку сітьових графіків.

Інформаційне моделювання використовує різні графічні та математичні методи відображення певної інформації та процесів її перетворення. У складі інформаційного моделювання розрізняють економіко-математичні моделі, що реалізуються засобами математичного апарату з використанням формул, рівнянь, нерівностей, та графічні моделі, які формуються засобами логічного апарату з використанням графіків, таблиць, схем, креслень.

Математичне моделювання процесів економіки з кількісним аналізом економічних явищ забезпечує оптимальне управління регіональним сільськогосподарським комплексом. Проте використання математики в економіці не обмежується формалізацію зв'язків між її категоріями і отриманням їх точної кількісної характеристики, а й передбачає активне втручання в якісний зміст досліджуваних явищ.

При вирішенні оптимальних завдань на стадії техніко-економічного планування необхідно встановити критерій оптимальності, який математично вважається цільовою функцією. Такими критеріями можуть бути досягнення високих показників рентабельності виробництва, отримання максимального обсягу валової продукції, введенню в дію виробничих потужностей, основних фондів, будівельних об'єктів.

Процес пошуку оптимального управлінського рішення пов'язаний з переглядом множини альтернативних рішень.

Завданням прийняття рішення на базі економіко-математичної моделі є знаходження оптимального (екстремального) рішення, на підставі якого досягається мета дослідження.

Економіко-математична модель доповнюється вибором граничних обмежень. Практично це єдине завдання, адже без вихідних граничних обмежень не можна побудувати економіко-математичну модель. Тому критерій оптимальності та обмеження моделі, як правило, обираються одночасно у взаємозв'язку.

Під обмеженням моделі розуміють кількісні та якісні обмеження ресурсів, економія, найкращий розподіл, ефективне використання тощо.

При вирішенні техніко-економічних завдань методами оптимального планування в якості обмежень моделей можуть виступати різні нормативи використання виробничих та земельних ресурсів, постачання матеріалів тощо.

Економіко-математичні моделі розв'язуються різними математичними методами у вигляді алгебраїчних рівнянь (нерівностей) чи їх систем. Рівняння чи нерівності в залежності від характеру явища, яке вони відображують, можуть бути лінійними (якщо економічні явища носять статичний характер) чи диференціальними, інтегральними, функціональними та іншими (якщо економічні явища розглядаються в динаміці). Найбільш поширеним є математичний аналіз процесів та явищ, економічні моделі яких виражаються системою лінійних рівнянь чи нерівностей.

З урахуванням принципів моделювання економіко-математичну модель у загальному вигляді можні зобразити такою системою нерівностей:

де a, b, с,d,е - різні нормативи використання виробничих ресурсів;

Х|, х2, х3,Xj,хп_| - невідомі змінні, які необхідно визначити під час вирішення завдання;

А, В, С, D, Е - константи, що характеризують задану величину виробничих ресурсів.

Окрім системи рівностей задана цільова функція:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Моделювання в розробці регіональних планів та програм“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ОХОРОНИ

  • Озонові діри в атмосфері

  • Кислотні дощі

  • Літосфера та її охорона

  • Гідросфера, характеристика та основні напрямки її охорони

  • Джерела забруднення гідросфери

  • Забруднення і очищення води

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Охорона Земних надр

  • Розділ 2. БІОСФЕРА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ЛЮДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Ноосфера

  • Екосистеми та їх роль в організації біосфери

  • Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони

  • Стан навколишнього середовища в Україні

  • Використання та охорона надр

  • Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

  • Джерела забруднення води

  • Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища

  • Способи очищення стічних вод

  • Хімічне очищення

  • Охорона атмосферного повітря

  • Джерела забруднення атмосфери

  • Методи та засоби очищення викидів в атмосферу

  • Забруднення земельних ресурсів та їх охорона і раціональне використання

  • Організація поводження з відходами

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Законодавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Виконавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

  • Екологічна експертиза та порядок її проведення

  • Організація проходження екологічної експертизи

  • Науково-технічний прогрес і економіка природокористування

  • Організація природоохоронної діяльності на підприємстві

  • Розділ 5. ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Госпрозрахунковий механізм природокористування та охорони довкілля

  • Порядок сплати збору за забруднення природного середовища

  • Позабюджетні екологічні фонди та екологічне страхування

  • Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

  • Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

  • Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів

  • Розділ 7. ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Середньостроковий план

  • Короткострокові плани

  • Порядок розробки екологічних програм

  • Національна екологічна мережа України

  • Моделювання в розробці регіональних планів та програм
  • Програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності

  • Розділ 8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

  • Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)

  • Екологічна освіта

  • Інформування громадськості та громадські рухи

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • Охорона атмосфери

  • Організація природоохоронної діяльності

  • Відходи