Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем

Екологія і організація природоохоронної діяльності

Природа ніколи не помиляється - у силу величезного періоду її еволюції, що виробила функції і структури які володіють високим ступенем досконалості та стійкості. Тому при оцінці впливів на природні системи велике значення має розгляд аналогів.

При оцінці якості природного середовища можуть використовуватися біологічні індикатори як найбільш досконалі. В Японії, наприклад, якість води визначається за допомогою риб - самій чистій відповідає форель; якщо в річці виявлений короп, вона не може вважатися чистою.

Необхідно розрізняти два типи впливів технології на середовище: забруднення і руйнування середовища. Під забрудненням розуміється такий процес, що припиняється і Йде в зворотному напрямку, як тільки закінчується негативний вплив технології. Це спостерігається в більшості випадків стосовно забруднення водоймищ і повітряного середовища. Руйнуванням вважається процес, коли екосистема не відновлюється, або відновлюється вкрай повільно.

Природа виконує величезну роботу по підтримці своєї цілісності, а це значить, і по підтримці середовища існування для людини. Багато її функцій (наприклад, запилення рослин) не доступні і не під силу людині.

IV. Порушення тих чи інших ланок не минає даром для середовища існування

І людському суспільству за їх відновлення чи підтримку на необхідному рівні приходиться платити, тобто нести, як правило, величезні витрати.

Знання приведених вище закономірностей екології і виконання її вимог, в остаточному підсумку, переслідує системну мету - підтримка будь-якої екосистеми в стабільному стані.

Крім потоків енергії і кругообігу речовини екосистема характеризується розвиненими інформаційними ланцюгами, що включають потоки фізичних і хімічних сигналів, що зв'язують усі частини системи і керуючих (чи регулюючих) нею як одним цілим.

Тут можна вважати, що екосистеми мають кібернетичну природу, хоча, на відміну від створених людиною кібернетичних пристроїв, її керуючі функції зосереджені усередині її і дифузні (тобто розосереджені, розсіяні). Надмірність (коли якась функція може виконуватися не одним, а декількома видами чи компонентами) підвищує стабільність системи.

Ступінь стабільності, що досягається, різна і залежить як від жорстокості навколишнього середовища, так і від ефективності внутрішніх керуючих механізмів. Виділяють два типи стабільності: резистентна стійкість (здатність залишатися в стійкому стані під навантаженням) і пружна стійкість (здатність швидко відновлюватись, коли навантаження зняте). [23]

Із системного аналізу відома загальна кібернетична модель системи з її параметрами: вхід, вихід, процесор, обмеження, зворотний зв'язок.

В екосистемі керуючі механізми розсіяні усередині системи і засновані на взаємодії між первинною і вторинною субсистемами. Керування засноване на зворотному зв'язку, що здійснюється, коли частина сигналів з виходу надходить на вхід. Якщо цей зворотний зв'язок позитивний, то значення керованої перемінної зростає. Позитивний зворотний зв'язок у значній мірі визначає ріст і виживання організмів. Негативний зворотний зв'язок, що зменшує відхилення на вході, потрібен для того, щоб уникнути перенаселення в екосистемі.

Низькоенергетичні стимули можуть викликати в екосистемах високоенергетичні реакції (паразити рослиноїдних комах можуть робити дуже сильний керуючий ефект на загальний потік продукції (врожай), хоча сумарна маса їхньої речовини незначна).

Загальна структура зворотних зв'язків у екосистемах має велику складність, але, у той же час, є одним з важливих факторів підтримки стабільності в екосистемах.

Найважливішим показником будь-якої екосистеми, у тому числі агроценозу, є біологічна продуктивність екосистеми. При розробці ряду проектних матеріалів, що носять регіональний характер, і особливо схем, необхідно визначати екологічну ємність території.

Екологічна ємність території - це максимально можлива в конкретних умовах даного району біологічна продуктивність усіх біогеоценозів, arpo- і урбоценозів з обліком оптимального для даного району складу представників рослинного і тваринного світу.

Загальна первинна продукція (ЗП П) - це результат фотосинтезу. За даними Андерсона Дж. ¡VI.. кількість сонячної радіації, що досягає верхньої границі атмосфери (сонячна постійна), складає 1358 Вт/м. В міру проходження через атмосферу частина радіації витрачається на поглинання і розсіювання, так що земної поверхні досягає тільки 910 Вт/м2. З них 420 Вт/м2 приходиться на спектральний діапазон ФАР (фотосинтетична активна радіація) (0,4-0,7 мкм), з якої приблизно 85% можуть поглинатися рослинами. 95% поглинутої ФАР витрачається на нагрівання рослинного покриву і менш 5% засвоюється в процесі синтезу.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) фотосинтезу може бути визначений як відсоток ФАР, утилізований в ЗПП. Лісова рослинність володіє максимальним ККД фотосинтезу (2,0-3,5%), ККД для трав'янистих співтовариств, включаючи сільгоспкультури, - близько 1-2%, для фітопланктону - не перевищує 0,5%.

На швидкість фотосинтезу в листах рослин впливають освітленість, концентрація С02 і вологозабезпеченість.

Частина загальної первинної продукції витрачається на дихання автотрофів, інша йде на приріст біомаси.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ОХОРОНИ

  • Озонові діри в атмосфері

  • Кислотні дощі

  • Літосфера та її охорона

  • Гідросфера, характеристика та основні напрямки її охорони

  • Джерела забруднення гідросфери

  • Забруднення і очищення води

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Охорона Земних надр

  • Розділ 2. БІОСФЕРА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ЛЮДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Ноосфера

  • Екосистеми та їх роль в організації біосфери

  • Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем
  • Розділ 3. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони

  • Стан навколишнього середовища в Україні

  • Використання та охорона надр

  • Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

  • Джерела забруднення води

  • Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища

  • Способи очищення стічних вод

  • Хімічне очищення

  • Охорона атмосферного повітря

  • Джерела забруднення атмосфери

  • Методи та засоби очищення викидів в атмосферу

  • Забруднення земельних ресурсів та їх охорона і раціональне використання

  • Організація поводження з відходами

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Законодавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Виконавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

  • Екологічна експертиза та порядок її проведення

  • Організація проходження екологічної експертизи

  • Науково-технічний прогрес і економіка природокористування

  • Організація природоохоронної діяльності на підприємстві

  • Розділ 5. ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Госпрозрахунковий механізм природокористування та охорони довкілля

  • Порядок сплати збору за забруднення природного середовища

  • Позабюджетні екологічні фонди та екологічне страхування

  • Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

  • Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

  • Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів

  • Розділ 7. ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Середньостроковий план

  • Короткострокові плани

  • Порядок розробки екологічних програм

  • Національна екологічна мережа України

  • Моделювання в розробці регіональних планів та програм

  • Програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності

  • Розділ 8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

  • Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)

  • Екологічна освіта

  • Інформування громадськості та громадські рухи

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • Охорона атмосфери

  • Організація природоохоронної діяльності

  • Відходи