Екосистеми та їх роль в організації біосфери

Екологія і організація природоохоронної діяльності

Співтовариство може бути представлене в наступному складі: продуценти - консументи - редуценти. Поняття "співтовариство" часто вживається й у більш вузькому значенні - кажуть, наприклад, рослинне співтовариство (фітоценоз).

Для функціонування будь-якої екосистеми необхідні наступні компоненти: сонячна енергія, вода, елементи харчування (основні абіотичні неорганічні й органічні сполуки), що містяться в ґрунтах, донних осадках і воді, автотрофні і гетеротрофні організми, що утворюють біотичні харчові ланцюги.

Живі і неживі частини екосистем тісно переплетені між собою в єдиному комплексі, так що розділити їх важко.

Основний процес у будь-якому рослинному співтоваристві, у тому числі в агроценозі (штучна екосистема для продукування рослинної маси) - фотосинтез. Процес фотосинтезу включає запасні частини енергії сонячного світла у виді потенційної, чи "зв'язаної" енергії їжі [23).

Загальне спрямування реакцій:

За характером протікання процесів фотосинтезу рослини поділяються на два типи - І та ІІ, в залежності від їх реакції на світло і температуру.

У рослин першого типу максимальна інтенсивність фотосинтезу (на одиницю поверхні листка) зазвичай спостерігається при помірній освітленості і температурі, а високі температури і яскраве сонячне світло придушують фотосинтез. Навпроти, рослини II типу адаптовані (пристосувалися) до яскравого світла і високої температури, і в таких умовах значно перевершують по продуктивності рослини І типу. Крім того, вони більш ефективно використовують воду: як правило, на виробництво 1 г. сухої речовини їм потрібно не менше 400 г. води, а рослинам 1-го типу від 400 до 1000 г. води.

У той же час варто мати на увазі, що рослини, які в даний час відіграють головну роль у харчуванні людства (пшениця, рис, картопля і велика частина овочів) відносяться до І типу, оскільки культури, придатні для інтенсивного механізованого землеробства, були виведені в помірній зоні Північної півкулі. Культури тропічного походження, наприклад, кукурудза, сорго, цукрова тростина, відносять до II типу.

Для життя і процвітання організмів необхідна наявність визначеної сукупності умов. Якщо всі умови виявляються сприятливими (за винятком одного, виявленого недостатньо), то остання умова, яка називається лімітуючим (обмежуючим) фактором, здобуває вирішального значення для життя чи смерті розглянутого організму, а, отже, його присутності чи відсутності в даному середовищі. Наприклад, для степового агроценозу лімітуючим фактором є вода.

При оцінці видів у зв'язку з їхніми місцеперебуваннями існує правило: два види, що живуть на одній і тій території, не можуть мати цілковито однакову екологічну нішу (правило Гаузе).

Розвиток екосистеми, чи екологічна сукцесія, складається у зміні в часі видової структури чи біоценотичних процесів. У загальному випадку сукцесія відбувається в результаті змін фізичного середовища і взаємодій "конкуренція - співіснування" на популяційному рівні. Сукцесія контролюється співтовариством, незважаючи на те, що фізичне середовище визначає характер і швидкість зміни, а часто й обмежує межі розвитку. Один з прикладів сукцесії - послідовність змін видового складу, що відбувається в порушеному місцеперебуванні. Наприклад, при лісовій пожежі, на вигорілому місцеперебуванні відбувається зміна видів (сукцесія) у наступній послідовності: трава - осика - береза - ялина.

Сукцесія може бути природною, що визначається переважно внутрішніми взаємодіями, - аутогенною сукцесією, і викликаною зовнішніми силами - аллогенною сукцесією. Кожна екологічна система прагне до визначеного стану рівноваги, гомеостазу характерного саме для неї.

Гомеостаз - збереження сталості видового складу і числа особей у співтоваристві. Гомеостаз у природній системі досягається регулярним поновленням основних її структур, речовинно-енергетичного складу і постійною функціональною саморегуляцією в усіх її ланках.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологія і організація природоохоронної діяльності» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екосистеми та їх роль в організації біосфери“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. СТРУКТУРА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА НЕОБХІДНІСТЬ ЙОГО ОХОРОНИ

  • Озонові діри в атмосфері

  • Кислотні дощі

  • Літосфера та її охорона

  • Гідросфера, характеристика та основні напрямки її охорони

  • Джерела забруднення гідросфери

  • Забруднення і очищення води

  • Антропогенний вплив на води Світового океану

  • Охорона Земних надр

  • Розділ 2. БІОСФЕРА ТА ЇЇ МІСЦЕ В ЛЮДСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Ноосфера

  • Екосистеми та їх роль в організації біосфери
  • Класифікація екологічних систем, характерні риси окремих екосистем

  • Розділ 3. ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА АНТРОПОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони

  • Стан навколишнього середовища в Україні

  • Використання та охорона надр

  • Організація водозабезпечення та очистки стічних вод

  • Джерела забруднення води

  • Умови скидання стічних вод в каналізацію та водоймища

  • Способи очищення стічних вод

  • Хімічне очищення

  • Охорона атмосферного повітря

  • Джерела забруднення атмосфери

  • Методи та засоби очищення викидів в атмосферу

  • Забруднення земельних ресурсів та їх охорона і раціональне використання

  • Організація поводження з відходами

  • Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Законодавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Виконавчі функції органів управління природоохоронною діяльністю

  • Екологічний моніторинг та система екологічної інформації

  • Екологічна експертиза та порядок її проведення

  • Організація проходження екологічної експертизи

  • Науково-технічний прогрес і економіка природокористування

  • Організація природоохоронної діяльності на підприємстві

  • Розділ 5. ГОСПРОЗРАХУНКОВИЙ МЕХАНІЗМ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Госпрозрахунковий механізм природокористування та охорони довкілля

  • Порядок сплати збору за забруднення природного середовища

  • Позабюджетні екологічні фонди та екологічне страхування

  • Розділ 6. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПОКАЗНИКИ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ

  • Чистий економічний ефект природоохоронних заходів

  • Еколого-економічні показники оцінки виробничих процесів

  • Розділ 7. ПЛАНУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Середньостроковий план

  • Короткострокові плани

  • Порядок розробки екологічних програм

  • Національна екологічна мережа України

  • Моделювання в розробці регіональних планів та програм

  • Програмно-цільовий метод планування природоохоронної діяльності

  • Розділ 8. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ТА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА

  • Співробітництво з Європейським Союзом (ЄС)

  • Екологічна освіта

  • Інформування громадськості та громадські рухи

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • Охорона атмосфери

  • Організація природоохоронної діяльності

  • Відходи