Розділ «ГЛАВА 2. ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

8. Чому вода піднімається по стовбуру дерева вгору?

9. Які властивості води визначають її першорядну роль у забезпеченні клімату планети?

10. В чому причини природного парникового ефекту?

11. Назвіть три позитивні наслідки фотосинтезу.

12. Які процеси відбуваються після природного відмирання живої речовини?

13. В чому принципова різниця між процесами окислення і бродіння.

14. Чи можливо використання рівняння (7) для ілюстрації процесів в організмах тварин?

15. Розрахувати кількість енергії, яка надходить в атмосферу в зоні нью-фаундлендської енергоактивної зони.

2.1.3. Природні системи

Природна речовина у всіх її багаточисельних проявах з величезною кількістю взаємозалежних процесів повинна розглядатись як суперскладна система складових, поєднаних впливовими зв'язками.

Системний підхід як методологічна основа вивчення особливостей об'єктів широко використовується в різних науках. У біології часто користуються популяційним підходом.

Популяційний підхід характеризується тим, що об'єктом дослідження є популяція, тобто будь-яка здатна до самовідтворення сукупність особин одного виду, більш-менш ізольована в просторі, часі і генетично відокремлена від інших аналогічних сукупностей того ж виду. Представники біосфери інших видів, які проживають на території поширення даної популяції, відносяться до "навколишнього середовища".

Поняття "екосистема" не має загальновизнаного тлумачення. Є визначення, що це сукупність різних організмів, які мешкають разом, а також фізичних і хімічних компонентів середовища, необхідних для їх існування або які є продуктами їх життєдіяльності. В системі відбувається повний обмін речовиною, енергією і інформацією. Або: екосистема - просторово-визначена сукупність живих організмів і середовища їх існування, об'єднаних речовинно-енергетичними та інформаційними взаємодіями. Вперше поняття "екосистема" використав А. Теслі у 1935 році.

Близьким за змістом до екосистеми є введене В.М. Сукачовим та В.В. Станчинським поняття "біогеоценоз".

Взагалі під системою розуміється сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних складових, об'єднаних у просторі і часі для існування чи виконання якогось призначення. Всяка система є складовою (підсистемою) наступної за розмірами системи - і так до безкінечного Всесвіту. Мінімальна складова системи - елемент - частка, яка не може більше ділитися без втрати властивостей.

Системний підхід використовується в різних галузях, на відміну від популяційного, який поширився тільки в біології.

У зв'язку з тим, що екологія вивчає не лише біологічні об'єкти, доцільно її методологію будувати на системному підході - більш універсальному в порівнянні з популяційним.

Екологічною природною системою (екосистемою) будемо вважати відносно сталу в просторі і часі сукупність природних матеріальних складових, об'єднаних процесами речовинного енергетичного та інформаційного обміну. Біосфера - це найбільша екосистема Землі.

У залежності від розмірів екосистеми можуть бути різними - від планетарної гіперсистеми до локальної в межах невеличкого острова, ставка чи дерева. Оскільки всі екосистеми відносяться до систем відкритого типу, то кожна екосистема повинна розглядатись як складова системи більш вищого порядку (наступного за ранжуванням рівня), тобто підсистемою.

Взаємодії підсистеми з системою характеризуються зовнішніми зв'язками (для системи вони будуть внутрішніми). При цьому внутрішні зв'язки всередині підсистеми при аналізі системи не розглядаються, вона уявляється як "чорний ящик", будова якого нас не цікавить. "Чорний ящик" характеризується певною реакцією (відгуком) на зовнішню дію.