Розділ «ГЛАВА 2. ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

5. Визначити, що таке природна вода.

6. Що таке рН води?

7. Яка вола вважається прісною?

8. Побудувати графічну залежність вмісту кисню у воді від температури.

9. Чому спостерігаються природні замори риби взимку?

10. В чому причина природних заморів риби влітку?

11. Пояснити поняття "теплота пароутворення". 12.3 чого складається атмосферне повітря?

13. Чому на високій горі людині не вистачає повітря?

14. Визначити, скільки роси випаде з повітря вологістю 80% при зниженні температури з 35°С до 30°С.

15. Що таке фунт?

16. Обґрунтуйте властивості і показники ґрунту.

17. Обґрунтуйте ознаки живої речовини.

18. Порівняйте живу речовину водну і наземну за різноманіттям умов існування.

19. Наскільки зміниться масова кількість повітря в кімнаті розміром 6*5*3 метри при збільшенні температури з 15 до 20°С?

2.1.2. Природні процеси

Природа постійно змінюється, все в ній рухається - від птаха до гори чи материка. Ніщо не зупиняється ні на мить - ні жива речовина, ні косна. Цей рух, ці зміни характеризуються природними процесами, які по своїй суті можуть бути фізичними, хімічними, біологічними чи комплексними. Для здійснення усякого процесу потрібна енергія, природним першоджерелом якої є Сонце та сама Земля. Завдяки енергії речовина переміщується, перетворюється, руйнується, створюється в безперервному процесі природних кругообігів. Розміри перетворень залежать від властивостей речовини та енергетичного потенціалу, що у випадку переміщення характеризується залежністю (5).

Аналіз залежності (5) з використанням даних табл. 2.2 виявляє, що найбільш рухомою з приведених природних речовин внаслідок малої густини є атмосферне повітря. Для переміщення одного кубометра води з певною швидкістю необхідно витратити майже у тисячу разів більше енергії, ніж для такого ж переміщення повітря.

Сонячна енергія є причиною переміщення повітряних мас в атмосфері, що наочно показується з допомогою рівняння стану повітря

де ∆T— зміна температури внаслідок підігріву (К); Q - поглинена енергія (ккал; кДж); М— маса речовини (кг); с — питома теплоємність, котра для повітря приземного шару дорівнює 0,24 ккал/(кг*град) (1,0 кДж/ (кг*град)).

Від того, наскільки прогріється повітря, залежить його температура і, як правило, густина. Легке повітря піднімається вгору, тяжче (тобто холодніше) - вниз. Особливості нагріву залежать від часу доби, особливостей рельєфу місцевості та багатьох інших факторів. У планетарному масштабі це явище проявляється в тому, що найбільше прогріваються тропічні райони, і там спостерігається постійний могутній потік нагрітого повітря вгору на декілька кілометрів. На висоті 10-17 кілометрів повітря розтікається від екватора на південь і на північ. На зміну теплому повітрю на екватор рухаються надземною поверхнею зустрічні потоки більш холодного повітря. Обертання планети відхиляє потоки - верхні стають західними, а нижні - східними, які називаються пасатами.