Розділ «ЧАСТИНА 1. ПРИНЦИПИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ І КРИТЕРІЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ВЗАЄМОДІЇ СУСПІЛЬСТВА З ПРИРОДОЮ»

• деградацією ґрунтового шару, зменшенням площі родючих земель, придатних для сільського господарства;

• радіоактивним забрудненням окремих територій у зв’язку з похованням радіоактивних відходів, техногенними аваріями і т.п.

• нагромадженням на поверхні суші побутового сміття і промислових відходів, особливо пластмас, які практично не розкладаються;

• скороченням площ тропічних і північних лісів, що веде до дисбалансу газів атмосфери, у тому числі скорочення концентрації кисню в атмосфері планети;

• забрудненням підземного простору, включаючи підземні води, що робить їх непридатними для водопостачання і загрожує поки ще мало вивченому життю в літосфері;

• масовим, лавиноподібним зникненням видів живої речовини;

• погіршенням життєвого середовища в населених місцях, насамперед урбанізованих зонах;

• загальним виснаженням і вичерпанням запасів природних ресурсів для розвитку людства;

• зміною розміру, енергетичної і біогеохімічної ролі організмів, переформуванням харчових ланцюгів, масовим розмноженням окремих видів організмів.

Проблеми забруднення навколишнього середовища викликали необхідність виділення ще однієї сфери життєдіяльності - соціосфери.

Соціотехносфера - це не суспільство як таке, а та його частина, ті його прояви, що виступають як фактори впливу на природу, входять до її складу і формують ряд важливих елементів навколишнього середовища.

Це і матеріально-технічні виробничі системи, і різноманітні види невиробничої діяльності людей, що спричиняють вплив на навколишнє середовище, і штучне, техногенне середовище його мешкання і життєдіяльності, і окультурені біоценози, які зазнали змін в результаті людської діяльності - словом, усе те, що прийнято називати »другою природою» Землі. Створений людиною матеріально - духовний світ, що визначається терміном »соціотехносфера», володіє наростаючою природоперетворюючою міццю. Однак соціотехносфера - це і та частина навколишнього середовища (як природного, так і техногенного), що усе більше має потребу в захисті. По-перше, від ворожих людині сил »зовнішньої» природи (природі властива не тільки гармонія, але і колізії), по-друге, від небезпечних зворотних впливів, що спричиняються природою, деградованою в результаті непродуманих, а іноді і зловмисних змін природного середовища самою людиною; нарешті, по-третє, від численних негативних і навіть руйнівних наслідків життєдіяльності і функціонування самої соціотехносфери.

Поява розмаїття в засобах впливу на природу аж ніяк не робить суспільство незалежним від неї. Навпаки, породжуючи ілюзію незалежності від природи і її законів і як наслідок цього - нераціональні форми природокористування, він може лише підсилити протиріччя між суспільством і природою. В умовах загострення екологічних протиріч залежність суспільства від природи різко зростає, здобуваючи нову якість.

Природа, яка деградована і виснажена, виявляється нездатною задовольняти потреби суспільства, що несприятливо позначається на соціальному розвитку. Раніше несприятливі наслідки людської діяльності виявлялися переважно в надмірному навантаженні на »дику» природу, що призводило до деградації природних ландшафтів. Тепер до цієї »старої»,

класичної для минулого, проблеми додалися інші. До них відносяться, по-перше, досягнення високого, а в деяких випадках критичного рівня забруднення природного середовища і погіршення якості штучного, техногенного середовища безпосереднього мешкання і життєдіяльності людей; по-друге, нераціональне споживання багатьох видів первинних природних ресурсів, найбільш активно використовуваних у світовому господарстві.

Застосування ядерної зброї буде пов’язано з катастрофічними масштабами руйнування всіх основних елементів соціотехносфери. Зокрема, може виявитися цілком знищеною продовольча база людства. Якщо за середній розмір площі, на якій відбувається повне знищення усіх видів вищих рослин і тварин під час вибуху ядерного пристрою, прийняти 400 км2, то накопиченого ядерного арсеналу досить для біологічного спустошення 20 тис. км2 території планети. Ця величина значно перевищує загальну площу оброблюваних земель у світі.

Інші первинні ефекти зв’язуються з порушенням деяких геофізичних, термодинамічних, хімічних і інших оболонок Землі, а також з порушеннями механізмів взаємодії між ними. Це викликається наслідками ядерних вибухів: викидами в атмосферу великого обсягу дрібнозернистого пилу (від 1 до 10 мільйонів тонн на 1 мегатонну потужності ядерного пристрою), що призведе до різкого зниження її прозорості протягом тривалого часу (до 1,5-2 місяців), і сильних пожеж (у лісах, містах, промислових центрах, на паливних складах), внаслідок яких утворяться у великих кількостях окис азоту, двоокис вуглецю, чадний газ, тропосферний озон, активні вуглеводні, а також виділяться в атмосферу додаткові маси зважених часток. У момент вибуху і внаслідок пожеж знищиться значна кількість атмосферного кисню. Відбудуться різкі зміни в стані глобального клімату: спочатку - сильне підвищення температури, потім - тривале похолодання (на рівні арктичних температур), так звана ядерна зима.

Вторинні ж ефекти ядерної війни з урахуванням радіоактивного забруднення природного середовища викликають довготривалі порушення в біоті на рівні ланцюгів харчування, найглибші зміни у видовому розмаїтті флори і фауни, різке скорочення біомаси на Землі. Саме радіоактивне забруднення атмосфери, ґрунтових вод зробить велику частину планети непридатною протягом тривалого часу (50 - 100 років як мінімум) для існування людства іі усіх вищих форм життя. У цілому ядерна війна створить ситуацію необоротності (принаймні в масштабах людського життя) ряду фундаментальних природних процесів, від яких залежить існування людини і, отже, виживаність тих людей, котрі внаслідок якихось обставин не будуть позбавлені життя в момент безпосередніх бойових дій.

Під час вибуху однієї бомби виникає яма площею в сто квадратних метрів, при цьому в тропосферу, на висоту 12-15 км, піднімається від 100 000 до 600 000 тонн пилу. Через десять хвилин після вибуху 80% цього пилу буде знаходитися в стратосфері на висоті до 40 км. Усього в глобальній ядерній війні за порівняно короткий проміжок часу (підраховано, що напад на Європу не зайняв би більше 40 хвилин) у стратосферу було б піднято кілька мільярдів тонн пилу. Це дуже дрібні частки (8% з них мають у діаметрі менше одного мікрона), тому назад на землю вони опускалися б повільно, кілька місяців.

Атмосфера виявиться забрудненою густим смогом. Хмари диму і пилу затягнуть небо. На поверхню Землі буде проникати всього 1% сонячних променів.