Розділ 5 ЕНЕРГЕТИЧНА КРИЗА В УКРАЇНІ ТА ЇЇ ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ

*63: {Відновлювана енергетика в Україні // Новини енергетики. — К.: Всеукр. енергетичний комітет Всесвітньої енергетичної ради, 2003. — № 9. — С. 27.}

Тарифна політика щодо вітроенергетики полягає у встановленні тарифу, який відображав би не тільки енергетичну складову продукції ВЕС, а й екологічну як невід'ємний елемент якості електроенергії. Такий тариф, який у світовій практиці називається "зеленим", має формуватися на основі визначення собівартості виробництва екологічно чистої електроенергії на тих електростанціях, що в найближчому майбутньому становитимуть основу української енергетики.

З метою сприяння освоєнню вітчизняного виробництва вітроенергетичних установок та обладнання для вітроенергетики, яке відповідає новітнім досягненням у цій галузі, передбачається активна участь органів державного управління в отриманні ліцензій та необхідних інвестицій для освоєння їх виробництва. Динаміка розвитку потужностей ВЕС в Україні на період до 2030 р. подана у табл. 5.4.

Загальний обсяг інвестицій на розвиток ВЕС у період до 2030 р. становить: для оптимістичного сценарію — майже 2,5 млрд дол. США, для базового — 2 млрд, а для песимістичного — 1,5 млрд дол. США.

Таблиця 5.4. Розвиток вітроенергетики в Україні

Визначення собівартості електроенергії ВЕС здійснюється таким чином (рис 5.2), У розрахунку, поданому на блок-схемі, прийнято нормативи, загальновживані у світовій практиці, а саме:

— вартість основних фондів ВЕС складається із вартості ВЕУ + вартість інших капітальних витрат (будівельно-монтажні роботи, вартість АСУ ВЕС тощо). Ці витрати завершують обчислення капітальних витрат і становлять за нормативом 30 % від вартості обладнання;

— норматив річних експлуатаційних витрат має дорівнювати 2 % від вартості основаних фондів. Ці витрати повністю завершують розрахунок витрат на виробництво електроенергії ВЕС.

Рис. 5.2. Блок-схема і приклад розрахунку собівартості електроенергії ВЕС*64

*64: {Методичні основи формування "зелених" тарифів на електричну енергію вітрових електричних станцій. – К., 2003. – С. 6. }

Встановлено, що всі показники ефективності інвестиційного проекту будівництва ВЕС, і, зокрема, собівартість електроенергії, найбільше залежать від коефіцієнта використання номінальної потужності (КВНП) ВЕУ. Відповідну залежність для ВЕУ моделей USW56-100 і Т600-48 зображено на рис. 5.3.

Рис. 5.3. Залежність собівартості електроенергії ВЕС від КВНП*65

*65: {Методичні основи формування "зелених" тарифів на електричну енергію вітрових електричних станцій. – К., 2003. – С. 7.}

З рис. 5.3 випливає, що на перспективних площадках із великим вітропотенціалом собівартість електроенергії буде такою:

— для ВЕУ моделі USW56-100 середня (за весь термін реалізації проекту) собівартість виробленої електроенергії, за умови досягнення КВНП рівня 0,15, не перевищує 2,5 цента/кВт · год (13,4 коп/кВт · год);

— для ВЕУ моделі Т600-48 середня (за весь термін реалізації проекту) собівартість виробленої електроенергії, за умови досягнення КВНП рівня 0,30, не перевищує 1,7 цента/кВт · год (9 коп/кВт · год).

Поточна вартість електроенергії діючих ТЕС України не може бути мірою коректного зіставлення із вартістю електроенергії новозбудованих ВЕС у зв'язку з такими основними причинами:

— основні фонди в тепловій енергетиці України значною мірою або повністю непридатні, тому інвестиційна складова в поточних цінах на електроенергію суттєво нижча, ніж того потребує нормальний розвиток енергосистеми країни;

— продукція сучасних теплових електростанцій України не е зіставленою з продукцією ВЕС унаслідок суттєво різних рівнів екологічної чистоти.

У процесі визначення "зеленого" тарифу на електроенергію ВЕС враховано необхідність витрати коштів на утримання певного резерву потужності ТЕС з метою забезпечення покриття коливань виробітку електроенергії ВЕС, пов'язаних зі стохастичною сутністю вітру як енергетичного ресурсу. З економічного погляду вітротехнологія є найдешевшим способом вироблення електроенергії. Основне капіталовкладення — це виробництво і монтаж генератора, потім справа за вітром. Як вже зазначалося, Україна має значний вітроенергетичний потенціал. Учені НАН України створили вітроенергетичний атлас держави, який дає змогу обирати найліпші місця для будівництва вітроелектростанцій.