Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ У ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТАХ»

Нетто (від італ. - чистий): а) вага товару без упаковки (тари); б) ціна товару за вирахуванням знижок; в) чистий прибуток або доход бюджету після вирахування витрат.

Неустойка - сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неякісного виконання зобов'язання.

Номінал (від лат. - іменний): а) вартість, що вказується на грошових знаках, акціях та на облігаціях, - номінальна вартість; б) зазначена в прейскуранті або на товарі його ціна - номінальна ціна.

Нотаріат (від слова нотаріус) - державний орган, який посвідчує права і факти, що мають юридичне значення, зокрема засвідчують вірність копій і витягів з документів, факту і часу пред'явлення документа тощо.

Ордер (від нім., фр., лат. - ряд, порядок) - бухгалтерський документ, який містить наказ на вчинення певної операції з коштами, матеріальними цінностями.

Оренда (від лат. - здаю в найм, наймаю) - майнова позика, договір про надання майна, земельної ділянки і т. ін. в тимчасове користування (строк обумовлюється договором оренди) за плату. Нині в оренду можуть передаватися земля, будівлі, споруди, підприємства, засоби виробництва тощо. Оренда не тягне за собою зміни права власності. Власником залишається орендодавець - особа або організація, яка надала своє майно в оренду. У випадку оренди державної власності орендодавець визначається законодавством держави.

Орендне підприємство - підприємство, яке утворюється після укладення договору оренди між державним органом і організацією орендарів, що формується за рішенням трудового колективу. Діє на підставі статуту, затвердженого спільними зборами. З переходом на оренду підприємство зобов'язане взяти на себе виконання прийнятих на рік його здачі в оренду державного замовлення і замовлень на реалізацію продукції в обсязі, що не перевищує замовлення. В організації своєї господарської діяльності орендне підприємство повністю самостійне. Контроль за його діяльністю, а також бухгалтерська І статистична звітність ведуться в порядку, встановленому для кооперативів.

Доходи орендного підприємства, одержувані із виручки після відшкодування матеріальних затрат, оплати праці, сплати податків, орендної плати, страхових платежів за природні і трудові ресурси, надходять в його повне розпорядження. Орендне підприємство самостійно визначає порядок надання вихідних днів і відпусток, порядок прийняття і звільнення працівників, форми і системи оплати праці.

Патент (від лат. - відкритий, очевидний) - документ, який видається на певний строк компетентним державним органом винахіднику або його правонаступнику, котрий засвідчує авторство і виключне право на винахід.

Підприємство - самостійний господарський суб'єкт, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задоволення суспільних проблем і одержання прибутку. Можуть створюватися і діяти підприємства, які перебувають у приватній, державній, муніципальній власності, у власності громадських організацій, а також підприємств змішаної форми власності.

Податки - форма платежу, що стягується з доходів або майна юридичних і фізичних осіб, яка характеризується обов'язковістю, що регламентує розміри і строки внесення.

Податки державні - стягуються центральним урядом на основі державного законодавства і направляються в державний бюджет.

Податки місцеві - стягуються місцевими органами управління на відповідній території і надходять до місцевого бюджету.

Податки непрямі - податки на товари і послуги, які виплачуються за ціною товару або включені в тариф. Акциз - непрямий податок на предмети першої необхідності (сіль, тютюн тощо) з метою поновлення державної скарбниці.

Податки прогресивні - підвищуються із зростанням доходу.

Податки пропорційні - стягуються за єдиною ставкою при будь-якому розмірі доходу. Величина платежу пропорційна сумі доходу.

Позавиробничі затрати - затрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції.

Позика - надання грошей у позику за певну плату, яка встановлюється, як правило, в процентах до суми виданої позики.

Позиковий процент - плата, одержувана кредитором від позичальника за використання грошової позики.

Поліс (від фр., італ. - розписка, квитанція) - страховий документ, який засвідчує укладення договору особистого або майнового страхування і його умови.