Розділ «СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ У ДІЛОВИХ ДОКУМЕНТАХ»

Інвестор (від лат. - одягаю, наділяю) - суб'єкт інвестиційної діяльності, який прийняв рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей.

Індексація вкладів - зміна рівня процентної ставки, що виплачується вкладнику, коли змінюється загальний рівень цін у державі.

Індосат (від нім.) - особа, якій передаються цінні папери (чеки, векселі тощо) за передплатним написом.

Інкасація (від італ. - виручка, виторг) - збір і транспортування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученнями клієнтів.

Інкасо (від італ. - виручка, виторг) - операція одержання банком грошей за дорученням клієнта і зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів.

Інновація (нововведення): 1) вкладання коштів і технологій; 2) нова техніка, технологія, які є результатом досягнень науково-технічного прогресу. Розвиток винахідництва, поява піонерських і великих винаходів є істотним фактором інновації.

Інфляція (від лат. - роздмухування, розбухання) - збільшення кількості паперових грошей, що є в обігу в державі, понад потреби господарського обігу, процес знецінення грошей.

Інфраструктура (від лат. - нижче, під + структура) - комплекс виробничих і невиробничих галузей, які забезпечують умови відтворення: шляхи, зв'язок, транспорт, освіта, охорона здоров'я. Основна виробнича інфраструктура - мережа енергопостачання, транспорту і зв'язку.

Іпотека (від грец. - застава) - застава нерухомості (землі, будівель, споруд тощо) як засобу забезпечення позики, іпотечного кредиту.

Капітал (від лат. - головний)- спочатку головне майно, головна сума, економічна категорія, що виражає суспільно-виробничі відносини способу виробництва. Також: кошти для розвитку підприємницької діяльності.

Капіталовкладення (капітальні затрати) - вклад інвестицій у відтворення основних фондів шляхом будівництва нових і реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих підприємств промисловості, сільського господарства та галузей невиробничої сфери.

Карго (від ісп. - навантаження, тягар, обов'язок): а) судновий вантаж; б) страхування вантажів, які транспортують.

Квота (від лат. - скільки): 1) частка у загальному виробництві або збуті, що встановлюється в рамках угоди для кожного учасника; 2) величина пайового внеску, податкова квота - величина податку, що стягується з певної одиниці обкладення; 3) квота імпортна - один із способів введення кількісних обмежень імпорту з протекціоністською метою.

Комівояжер (від фр. - службовець і мандрівний) - роз'їзний агент із збуту товарів, що діє за дорученням певного підприємства.

Компанія (від лат. - разом, хліб): а) група осіб, об'єднаних певними інтересами (наприклад, виробничими); б) підприємство, засноване на пайовій участі окремих підприємців.

Конверсія (від лат. - перетворення, зміна): а) заміна раніше випущеної державної позики новою, щоб продовжити строки кредиту й змінити умови позики; б) обмін валюти даної країни на іноземну. Також: зміна пропорцій розподілу всіх видів ресурсів між цивільною і воєнною сферами.

Кондиція (від лат. - умова, вимога): а) умови договору; б) норми, стандарти, якість, сорт, яким має відповідати товар (продукція) за умовами договору.

Конкурент (від лат. - той, що біжить разом із кимось) - особа, яка суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою.

Консенсус (лат. - згода, одностайність) - збіг думок. Консенсусний принцип - одноголосне прийняття рішень усіма учасниками наради, конференції тощо.

Консорціум (від лат. - співучасть, спільність) - угода кількох банків або великих підприємств з метою спільного здійснення певних операцій.