Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

Цивільний захист

Захист сільськогосподарських тварин досягається їх укриттям в обладнаних тваринницьких приміщеннях і захисних спорудах; забезпеченням особливо цінних тварин індивідуальними засобами захисту; захистом запасів кормів і водо джерел, своєчасною евакуацією тварин на безпечну відстань від приміських господарств великих міст і зон можливого затоплення, зараження.

Після виникнення аварій на АЕС і об'єктах із СДОР, при застосуванні хімічної та біологічної зброї основними заходами захисту тварин є: вивід незахищених тварин із районів з високими рівнями радіації і зон зараження отруйними речовинами на незаражену територію або на ділянки з більш низькими рівнями зараження; проведення ветеринарної обробки уражених тварин і надання їм лікувальної допомоги, знезараження тваринницьких приміщень та інших місць розміщення тварин, кормів і води; постійний контроль за ступенем зараженості тварин і об'єктів.

Герметизація приміщень. Основним і найбільш надійним способом захисту тварин є укриття їх в обладнаних (загерметизованих) приміщеннях або спеціальних захисних спорудах. Пристосовані для захисту тварин спеціальні приміщення дерев'яного типу зменшують ступінь опромінення укритих там тварин у середньому у 2-3 рази, а кам'яні і залізобетонні – у 10 разів.

Герметизація приміщень полягає у промазуванні стелі глиняним, вапняним або цементним розчином, з насипкою зверху нього шару шлаку або піску. Цими ж розчинами замазують щілини у стінах, стелях, віконних рамах, дверях. Великі щілини перед промазуванням проконопачують мохом, клоччям або ганчір'ям. Щоб підвищити захисну потужність дерев'яних стін приміщень, зовні їх роблять грунтове обсипання до висоти вікон.

Герметизація приміщень

Рис. 11.1. Герметизація приміщень

Підпільні і напільні отвори наглухо закривають. На вікнах з зовнішнього боку влаштовують з'ємні щільні щити з дощок або іншого матеріалу. Там, де немає шибок, віконні рами з обох боків забивають щитами (дерев'яними, з соломи або очерету) і засипають поміж них пісок, торф, тирсу або землю. Двері обшивають толем. Між дверима і дверними рамами набивають шар гуми, повсті і щільно закривають двері нижніми запорами. Із внутрішнього боку двері завішують зволоженим брезентом. У витяжні вентиляційні і пічні труби вставляють засувки, що щільно закриваються. Припливні вентиляційні труби обладнують простішими фільтрами з мішковини, повсті, вати, сіна. Для захисту тварин можна пристосувати овочесховища, сараї та інші сільськогосподарські будівлі.

В обладнаних приміщеннях створюють запаси корму і води на 5-7 діб, розміщуючи їх у кормових проходах, кормокухнях, коморах, тамбурах. Краще, якщо корми будуть упаковані в тару, а вода налита в діжки, цистерни та інші ємності. На території тваринницької ферми створюють запаси кормів на 7-10 діб і надійно їх укривають.

Створення запасу та укриття кормів на території ферми

Рис. 11.2. Створення запасу та укриття кормів на території ферми

Для захисту обслуговуючого персоналу у тваринницькому приміщенні обладнують спеціальну кімнату або поблизу нього будують протирадіаційні укриття.

Одночасно з герметизацією приміщень проводять протипожежні заходи. Приміщення на горищі звільняють від займистих предметів, встановлюють там ящики з піском, діжки з водою і протипожежний інвентар. На горища, сіновали і дахи встановлюються зовнішні драбини, а на крутих дахах приміщень, крім того, роблять трапи. Для надання більшої вогнетривкості дерев'яним будівлям або дерев'яним частинам споруд їх білять вапном. За відсутності вапна для обмазування використовують глину, змішану з солом'яною різкою. Така обмазка підвищує вогнетривкість споруд і їх захисну потужність. Непотрібні дерев'яні тини поблизу приміщень розбирають. На відстані 20-30 м від споруд ставлять і обладнують протипожежні щити. Навколо скирт сіна, соломи зорюють загороджувальні смуги шириною 4-5 м. Вживають заходів щодо забезпечення пожежних машин водою, підготовлюють під'їздні шляхи до водоймищ і місць забору води.

На відгінних пасовищах для захисту тварин використовують яри, лощовини, ліси, штучні виробки, підвітряні скати гір. Для захисту від радіоактивного пилу можна використовувати ліс з великими деревами.

Для влаштування укриттів риють траншею глибиною 2,5-3 м і шириною 3-4 м. Стелю роблять із колод і засипають шаром землі товщиною 40-50 см. При слабкому фунті стіни укріплюють пліттям або дошками. Двері і вентиляцію обладнують так само, як і у тваринницьких приміщеннях.

Індивідуальні засоби захисту (захисні маски, панчохи і накидки) виготовляють із підручних матеріалів. Захисну маску для тварин, що має вигляд цилінд

ричного мішка, шиють із трьох шарів мішковини з прокладкою між ними двох шарів клоччя. На боці маски пришивають гнізда для каркасних паличок, до дна – залізний обруч. Довжина кола верхнього краю бокової стінки 65 см, висота 35 см. Для забезпечення щільного прилягання верхньої частини маски її край загинають і роблять додатковий валик (обідок), котрий прошивають нитками. На цьому обідку роблять 5-6 шльонок, через які пропускають кругову тасьму, при затягуванні вона щільно притискає край маски до морди тварини. Дві тасьми на потилиці фіксують захисну маску за вухами (рогами). Маска затримує до 85% радіоактивного пилу. Панчохи шиють з брезенту, мішковини або іншого матеріалу і зав'язують на кінцівках. Знизу на панчоху пришивають по формі копита шматок гуми. Накидки виготовляють із будь-якої цупкої тканини (поліетиленової плівки) і закріплюють на спині тварини тасьмами.

Захист тварин при перевезеннях і перегонах. Одним із способів захисту тварин є їх евакуація із приміських господарств, розташованих поблизу великих міст, а також із районів, заражених радіоактивними, хімічними речовинами.

Евакуація тварин із приміських господарств у безпечні райони в умовах незараженої місцевості проводиться за заздалегідь наміченими маршрутами, котрі повинні передбачати місця водопою, годування і відпочинку тварин.

При перегоні тварин через ділянки зараження не допускають поїдання ними зараженої рослинності і пиття води із заражених водоймищ. Для цього тваринам завчасно надягають торби, захисні маски або навіть перев'язують морду мотузкою. На кінцівки надягають захисні панчохи. Для перегону тварин обирають шляхи з твердим ґрунтом без пилу або ж ділянки з низькою рослинністю.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки

  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження
  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води