Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

Цивільний захист

Майданчик розбивається на дві половини; брудну і чисту. Брудна половина майданчика повинна бути розташована з підвітряної сторони, а чиста із навітряної. Брудна половина майданчика призначається для ветеринарної обробки уражених тварин, а також для дезактивації, дегазації і дезінфекції збруї і предметів догляду за тваринними. На брудній половині обладнують місця для прив'язі тварин і для складання, знезаражування спорядження і предметів догляду за тваринними. У холодний час року ветеринарна обробка тварин повинна проводитися в пристосованих і утеплених помешканнях. На чистій половині майданчика обладнують місця для прив'язі вже оброблених тварин і надання ветеринарної допомоги. Тут же проводиться контроль (шляхом огляду або дозиметрії) за повнотою обробки, а також надання тваринам необхідної хірургічної допомоги. Тваринам, ураженим різноманітними ОВ і СДОР, роблять антидотну терапію, а при уражені бактеріальними засобами або токсинами вводять антибіотики; при ураженні радіоактивними речовинами всередину організму тварин дають відхаркувальні і проносні ліки.

Ділянка ветеринарної обробки

Рис. 11.13. Ділянка ветеринарної обробки

У залежності від виду ураження при ветеринарній обробці застосовують різноманітні прийоми і засоби. Тварин, уражених радіоактивними засобами, обмивають теплою водою з милом. При уражені стійкими ОВ і СДОР обробляють сухим хлорним вапном або ж її кашкою з наступним (через 10-15 хв.) мийкою теплою водою.

Тварин можна також обробляти розчинами хлорного вапна (10-20%), їдких лугів (0,5%), нашатирного спирту (10-15%), хлорамінів та інших дегазуючих речовин; при уражені бактеріальними засобами тварин обробляють тими ж речовинами або розчинами креоліну (34%), формаліну (2%), лізолу (3%) і т. п. Якщо тварини мають комбіновані ураження, обробку проводять тими ж розчинами, з урахуванням характеру ураження. Перед обробкою шкірного покриву тварини варто промити зовнішні слизисті оболонки 2% розчином соди або борної кислоти.

Для ветеринарної обробки тварин, знезаражування транспорту, збруї і предметів догляду можна використовувати:

• дезінфекційні установки (ДУК, ЛСД);

• пожежні насоси;

• гідропульти, цебра, тази і т. д.

На площадці ветеринарної обробки необхідно мати: щітки з душем або звичайні щітки, мотузки для прив'язування тварин, коли різних розмірів, сокири, лопати, кружки, спринцівки, торби або валізи ветлікаря (ветфельдшера) або валізи з набором медикаментів, перев'язувальних засобів і інструментарію, мило та ін.

Ветеринарна обробка тварин, а також знезаражування транспорту, збруї та предметів догляду роблять у засобах індивідуального захисту.

На майданчику в першу чергу обробляють тих тварин, що уражені ОВ (СДОР) і не піддавалися частковій ветеринарній обробці. В другу чергу обробляють тварин, що мають комбіновані ураження, а потім уражених бактеріальними засобами і радіоактивними речовинами.

Для того, щоб почати обробку, тварин ставлять головою в навітряну сторону і коротко прив'язують; хвіст підв'язують до однієї з задніх кінцівок.

Обробку рекомендується проводити в такій послідовності:

• спочатку промивають слизисті оболонки очей, носа і рота;

• протирають вушні раковини вологою ватою, марлею або ганчір'ям;

• потім приступають до обробки голови, шиї, тулубу, хвоста і вже після цього кінцівок.

Особливу увагу варто звертати на ретельну обробку всіх ділянок тіла, а головне гриви, хвоста і підошов копит. У період обробки не можна переводити тварин з одного місця на інше. Необхідно також стежити за тим, щоб вони не стикалися з обробленими тваринними.

Тварини, уражені бактеріальними засобами, не повинні стикатися з іншими протягом 14-15 днів навіть після проведення ветеринарної обробки. (Цей термін відповідає середній тривалості інкубаційного періоду).

Якщо під час ураження тварини знаходилися в упряжі, то її перед повною ветеринарною обробкою знімають і складають на місці, відведеному для знезаражування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки

  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження
  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води