Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

Цивільний захист

Купи картоплі або інших коренеплодів, що знаходяться у полі, укривають матами із очерету, соломи або шаром соломи на 20-30 см, потім засипають землею на 20-30 см.

При перевезенні кормів у металевих кузовах машин самоскидів їх укривають брезентом, котрий зверху і з боків закріплюють, а при перевезенні кормів на звичайних бортових машинах брезент укладають на дно кузова.

Не упаковані корми перевозять у спеціально обладнаних фургонах, рефрижераторах, контейнерах, кузови і двері яких герметизують. Рідини перевозять в цистернах або бідонах.

Для захисту шахтного колодязя з дерев'яним зрубом навколо нього у діаметрі 1-1,5 м викопують заглиблення у 50 см і замість вийнятого грунту укладають і утрамбовують глину (глиняний замок), котру засипають піском (заливають бетоном або асфальтом).

Виступаючу частину зрубу щільно обшивають дошками на відстані 15-20 см від зрубу, між дошками і зрубом набивають глину. Кришку для отвору шахти роблять із двох шарів дощок з прошарком між ними толю, брезенту, листового заліза або поліетиленової плівки. Зверху кришку додатково оббивають листовим залізом. Якщо колодязь мас механічне обладнання або коловорот, то над зрубом треба зробити двоскатне покриття, яке наглухо закриває верхній отвір колодязя і коловорот.

Захист шахтного колодязя

Рис. 11.8. Захист шахтного колодязя

Для захисту джерела на його місці риють котлован, розчищають місце виходу води, укріплюють його стінки і дно. Над джерелом зводять дерев'яну або іншу надбудову, котру обкладають глиною. У надбудові роблять отвір, що закривається щільною кришкою. Для відводу води влаштовують зливну трубу або лоток.

У водонапірних баштах герметизують двері, вікна, баки. Водозабірні колонки закривають дерев'яними ковпаками, які обшиті толем або залізом. Водопійні корита для тварин закривають щільними кришками. За відсутності кришок після кожного водопою корита перевертають догори дном.

У народному господарстві є багато підприємств, котрі виробляють або використовують у виробництві, а також зберігають або транспортують хімічні речовини, які мають високу токсичність, здатні викликати масове ураження тварин.

На території можуть знаходитися водопровідні і очисні споруди; підприємства харчової, м'ясо-молочної промисловості; залізничні станції, що мають шляхи відстою рухомого складу зі СДОР; склади і бази речовин для дезінфекції і дегазації; склади і бази з запасами СДОР.

У цілях своєчасного захисту свійських тварин і обслуговуючого персоналу, необхідно швидко приймати обґрунтовані рішення на ліквідацію наслідків аварій.

Найбільш небезпечними для тварин є поширення хмари парів СДОР. При отриманні відомостей про просування хмари у напрямку тваринницьких ферм, при знаходженні там тварин, необхідно негайно укрити їх у заглиблених спорудах і залізобетонних тваринницьких приміщеннях. За відсутності таких споруд укрити в наявних приміщеннях, охороняючи тварин від випадіння із хмари краплиннорідких отруйних речовин, оскільки при охолодженні хімічної хмари частина пари адсорбується, тобто перетворюється на рідину, групується у краплини, котрі під своєю вагою випадають на землю у вигляді дощу і заражують місцевість. У той же час ці приміщення слід якомога краще загерметизувати і особливо з тієї сторони, звідки рухається хмара СДОР. Необхідно зачинити двері, вікна, по можливості законопатити всі щілини, щоб повітря не могло проникнути у приміщення. Закрити витяжні отвори. Для створення підпору повітря у приміщенні включити вентиляційну систему (якщо вона є у тваринницькому приміщенні). Зробити все можливе, щоб тварини якомога менше дихали отруєним повітрям.

У випадку неможливості повної герметизації тваринницького приміщення застосовують індивідуальні засоби захисту.

Тривалість перебування у приміщеннях, пристосованих до укриття тварин, залежить від швидкості вітру, температури зовнішнього повітря, кількості тварин. Як показала практика, у цегляному типовому приміщенні (при нормі 16 м3 – на корову, 12-13 м3 – на голову молодняку великої рогатої худоби до дворічного віку і 6 м3 – на свиню) тварин можна утримувати без шкоди для їх здоров'я; у зимовий період при добових коливаннях температури зовнішнього повітря від -20°С і швидкості вітру 2-4 м/сек – до 72 годин; при вітрі 5-6 м/сек – до 90 годин; при температурі повітря від +8 до +16°С – до 34 годин.

Якщо відмічено, що у тварин почастішало дихання, з'явилася слинотеча і пітливість, підвищилася на 1-1,5°С температура тіла (вимірюється у 2-3 тварин, розміщених у середній частині), підвищився вміст вуглекислого газу (запалений сірник миттєво згасає, якщо в повітрі 5 процентів СО2), і їм не вистачає кисню. В цьому випадку треба негайно провітрити приміщення, відкривши вікна і двері з підвітряної сторони, висунувши засувки вентиляційних труб. їх можна відкрити і після проходження зараженої хмари, якщо немає вітру.

Тварини утримуються в приміщенні доки не буде ліквідована небезпека ураження, тобто рівень зараження місцевості не знизиться до встановлених норм. Перше годування і доїння тварин слід провести через 4-6 годин після укриття.

Телят-молочників бажано тримати разом з підсосними коровами, що зменшує можливість виникнення запалення вим'я (мастита) у корів. У подальшому годування і доїння проводять один раз на добу. Корм і вода подаються одночасно. При нестачі води слід використовувати соковиті корми – картоплю, буряки, турнепс, капусту, моркву та інші коренеплоди. Сіль на цей період із раціону виключається.

Мінімальна добова норма на одну голову складатиме: великій рогатій худобі: 5-6 кг сіна або 4-5 кг сіна та 1-2 кг концентратів, 20-30 л води; вівцям і козам – 0,5-1 кг сіна, 4-5 л води; свиням – 2-3 кг концентратів, 6-8 л води. Годувати тварин у початковий період після випадіння опадів або проходження зараженої хмари рекомендується чистими кормами.

При виникненні необхідності евакуації тварин у першу чергу це здійснюється із району, що безпосередньо прилягає до місця аварії, а також із пасовищ, де вони знаходились на цей час, якщо слід зараженої хмари розповсюджується в їх напрямку. Виведення тварин з пасовищ проводиться під кутом 90° до сліду хмари за найбільш безпечними маршрутами і вживаються всі заходи захисту як і при дії у випадку радіаційного зараження місцевості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки

  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження
  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води