Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження

Цивільний захист

Організація захисту коренеплодів

Рис. 11.12. Організація захисту коренеплодів

Купу сіна і соломи накривають брезентом, плівкою або не кормовою соломою (шаром в 20-30 см). Для захисту сіна від біологічних аерозолів купи необхідно обкласти тюками соломи.

Сінаж і силос при звичайному зберіганні, як правило, надійно захищені від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів.

При перевезенні сільськогосподарської продукції і фуражу в умовах зараження навколишнього середовища PP, ОР і БЗ в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (зерновози, борошновози), а також спеціальну м'яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафт- мішки).

В цих умовах також можуть бути використані суцільнометалеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності, судна та інші аналогічні транспортні засоби.

При перевезенні зернофуражу насипом і в м'якій тарі бортовими автомобілями і причепами для їх захисту від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні використовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).

Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами сільськогосподарська продукція і фураж підлягають обов'язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин.

11.2.1. Організація і проведення ветеринарної обробки тварин (для спеціальностей "Ветеринарна медицина", "Зооінженерія")

Ветеринарна обробка тварин є одним із найважливіших і ефективних заходів. Її проводять для того, щоб запобігти ураження тварин отруйними, радіоактивними речовинами і збудниками інфекційних захворювань. Ефективність ветеринарного опрацювання тварин буде залежати від її своєчасності і якості проведення.

Під ветеринарною обробкою розуміють видалення (знезаражування) отруйних, радіоактивних речовин або бактеріальних засобів із шкірних покривів і зовнішніх слизових оболонок тварин.

Ветеринарне опрацювання тварин проводиться силами і засобами ветеринарних рухомих і стаціонарних закладів, команд (груп, ланок) захисту сільськогосподарських тварин. До цих робіт залучаються також робітники сфери тваринництва об'єктів та власники тварин.

Успіх і якість проведення опрацювання залежить від своєчасної підготовки особового складу ветеринарних закладів та формувань захисту сільськогосподарських тварин, робітників тваринництва, а також і від готовності до цієї роботи сільськогосподарських об'єктів і підсобних господарств.

Обробка часткова або в повному обсязі тварин проводиться після виведення їх із зараженого району.

Часткова ветеринарна обробка виконується групами або ланками захисту сільськогосподарських тварин і робітниками сфери тваринництва, при ураженні тварин краплиннорідкими отруйними або радіоактивними речовинами, у тих випадках, коли не можна провести повну обробку. У тварин, уражених радіоактивними речовинами, шкірний покрив чистять щіткою, джгутом із соломи (сіна), ганчір'ям, віниками. Нижні частини кінцівок і гриву обмивають водою, зовнішні слизисті оболонки очей, носа і рота промивають чистою водою, а вушні раковини протирають вологою ватою, марлею або ганчір'ям. У зимовий час часткову обробку можна проводити снігом за допомогою щітки або джгута.

Ділянки шкіри, уражені отруйними речовинами, обробляють сухим хлорним вапном, тампонами з марлі, вати, ганчір'я, зволоженими 5-10% розчином хлорного вапна, 0,5% розчином їдкого натрію, 10-15% розчином аміаку та інших дегазуючих засобів.

Повна ветеринарна обробка є найбільш ефективною і проводиться для видалення отруйних, радіоактивних речовин і бактеріальних засобів із усієї поверхні тіла тварин і зовнішніх слизистих оболонок. Вона організовується і здійснюється силами і засобами ветеринарних рухомих і стаціонарних закладів, команд (груп, ланок) захисту сільськогосподарських тварин з залученням усіх робітників тваринницьких ферм і господарств.

Майданчик ветеринарної обробки тварин розгортають на території об'єкту по можливості на піднятому, пісочному місці, поза зараженим районом, поблизу джерел води (ріка, ставок, криниця, озеро) або при ветеринарному лікувальному закладі.

На площадці, крім ветеринарної обробки тварин, можна робити знезаражування (дегазацію, дезінфекцію або дезактивацію) збруї, предметів догляду за тваринами. На цих же майданчиках після обробки тварин можна також проводити знезаражування транспорту. Іноді для цих цілей виділяється спеціальне місце поблизу майданчика.

Розмір майданчика встановлюється в залежності від кількості тварин, предметів і засобів обробки та транспорту. Орієнтовно довжина її може бути 35-40 м, ширина 20-25 м. Біля майданчика необхідно мати вільне місце для прив'язі тварин, що очікують обробки, і тварин, які оброблені.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Цивільний захист» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Загальні положення

  • Розподіл навчального матеріалу за розділами та видами занять

  • Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту

  • Тема 3.1.4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження

  • Профільна підготовка

  • Індивідуальні семестрові завдання

  • Умови реалізації навчальної програми

  • Теоретична частина

  • Основні положення Кодексу цивільного захисту України

  • Моніторинг та сценарний аналіз виникнення і розвитку

  • Небезпечні чинники виробничих аварій, їх вплив на життя і здоров'я людей та довкілля

  • Визначення НС та їх класифікація. Можливі небезпечні ситуації в Україні

  • Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Організаційна структура сил цивільного захисту України

  • Організаційна структура сил ЦЗ України

  • Планування заходів цивільного захисту

  • Планування цивільного захисту об'єкта

  • План цивільного захисту на особливий період

  • План цивільного захисту на мирний час

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС воєнного характеру

  • Хімічна зброя. Осередок хімічного ураження

  • Біологічна зброя. Осередок біологічного ураження

  • Характеристика осередків ураження в умовах НС техногенного та природного характеру

  • Особливості осередку ураження під час НС природного характеру

  • Оцінка обстановки

  • Оцінка пожежної та інженерної обстановки

  • Розділ 2. Спеціальна підготовка

  • Методика оцінки стійкості об'єктів до впливу уражаючих факторів

  • Основні заходи щодо підвищення стійкості роботи об'єктів господарювання

  • Основні способи і принципи захисту населення в умовах НС

  • Основні способи захисту населення

  • Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР) в умовах надзвичайних ситуацій

  • Організація і особливість проведення РіНР в районах аварій, катастроф, стихійних лих

  • Спеціальна функція у сфері цивільного захисту

  • Організація захисту сільськогосподарських тварин і рослин від зараження
  • Захист сировини, продовольства, фуражу і води