Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів та періодичність зарахування дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку

Облікова політика підприємства

Стосовно переоцінки основних засобів чинними нормативними документами встановлено два елементи облікової політики, щодо яких підприємство має право вибору. Один із них стосується визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів, а інший - визначення періодичності зарахування дооцінки необоротних активів до складу нерозподіленого прибутку.

Так, відповідно до п. 16 П(С)БО 7 "Основні засоби" підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. Групою основних засобів вважається сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об'єктів основних засобів.

Згідно з Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів (п. 34) порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об'єктів основних засобів може прийматися:

• 1) величина, що дорівнює 1 відсотку чистого прибутку (збитку) підприємства;

• 2) величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Малоцінні необоротні активи і бібліотечні фонди не переоцінюються, якщо амортизація їх вартості здійснюється нарахуванням у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решти 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вибуття (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом, або якщо амортизація їх вартості здійснюється нарахуванням у першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.

Визначення результатів переоцінки основних засобів відбувається у такому порядку:

1) індекс переоцінки основних засобів розраховується за формулою (2.1):

де ІП - індекс переоцінки; СВ - справедлива вартість; ЗВ - залишкова вартість;

2) переоцінена первісна вартість об'єкта основних засобів визначається за формулою (2.2):

де ППВ - переоцінена первісна вартість; ПВ - первісна вартість; ІП - індекс переоцінки;

3) переоцінена сума зносу об'єкта визначається за формулою (2.3):

де ПЗн - переоцінена сума зносу; Зн - сума зносу.

Сума дооцінки (уцінки) вартості і зносу об'єкта основних засобів визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінки.

Якщо залишкова вартість об'єкта дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облікова політика підприємства» автора Верига Ю.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів та періодичність зарахування дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

  • Сутність та значення облікової політики

  • Нормативно-правове забезпечення облікової політики

  • Порядок зміни облікової політики

  • Проблеми формування облікової політики та шляхи їх вирішення

  • Недоречністю застосування окремих елементів облікової політики

  • Невідповідністю окремих елементів облікової політики принципам обачності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів і витрат

  • ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО НЕОБОРОТНИХ АKTИBIB

  • Порядок визначення порогу суттєвості для проведення переоцінки основних засобів та періодичність зарахування дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку
  • Порядок списання витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів

  • Методи нарахування амортизації необоротних активів

  • Критерії розмежування операційної та інвестиційної нерухомості

  • Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань

  • ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

  • Способи обліку транспортно-заготівельних витрат, понесених на придбання запасів

  • Методи оцінки вибуття запасів

  • Способи обліку товарів

  • Способи обліку готової продукції

  • Способи оцінки незавершеного виробництва

  • Дата первісного визнання необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу

  • Методи нарахування резерву сумнівних боргів та спосіб визначення коефіцієнта сумнівності

  • ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  • Способи обліку витрат у системі рахунків бухгалтерського обліку та періодичність закриття транзитних рахунків

  • Елементи облікової політики щодо виробничих витрат

  • Інші елементи облікової політики щодо власного капіталу і зобов'язань

  • Елементи облікової політики підприємства щодо звітності

  • ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА: ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

  • Підготовчий етап

  • Зміст і порядок складання додатків до Наказу про облікову політику

  • Критична оцінка Наказів про облікову політику вітчизняних підприємств

  • ВПЛИВ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ НА ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ОЦІНКУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Вплив облікової політики на оцінку фінансового стану підприємства

  • Вплив облікової політики на оцінку ділової активності підприємства

  • ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

  • ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА