Розрахунково-аналітичний метод

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

• o продати рахунки дебіторів факторинговій компанії або факторинговому відділу банку;

• o застрахувати кошти в розрахунках від збитків за безнадійними боргами;

• o постійно контролювати рахунки дебіторів, застосовуючи до них метод АБВ;

• o оцінювати реальний стан дебіторської заборгованості (виявляти сумнівні борги, оцінювати ймовірність появи суми безнадійних боргів);

• o контролювати співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей;

• o розробити систему договорів із покупцями з гнучкими умовами строків і форм оплати (попередня оплата, оплата зі знижкою; часткова попередня оплата в поєднанні з продажем у кредит; передача на реалізацію; висунення проміжного рахунку - ефективно при довгострокових контрактах, забезпечує регулярне надходження грошей у міру виконання окремих етапів договору; одержання банківської гарантії на відшкодування банком відповідної суми у разі невиконання дебітором своїх зобов'язань; застосування гнучких цін, які погоджуються з індексом інфляції й фактичним строком оплати товарів);

• o установити преміальну систему оплати праці для персоналу відділу збуту залежно від ефективності заходів щодо збільшення продажу й одержання платежів за відвантажену продукцію.

Слід зазначити, що в цей час у вітчизняній практиці при частих порушеннях платіжної дисципліни, збільшенні обсягів простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості, нестатку у більшості підприємств власних оборотних засобів, неможливості одержання короткострокових банківських кредитів на прийнятних умовах підприємствам складно застосовувати названі способи управління дебіторською заборгованістю, які є традиційними для світової практики.

Управління припливом і відпливом грошей полягає у синхронізації грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості, тимчасовому інвестуванні грошових коштів у легко реалізовані цінні папери, контролі за витратами.

Фінансовий менеджер підприємства відповідає за ефективність організації процесу управління грошовими коштами, але основна частина робіт має виконуватися разом з банком, через який здійснюються розрахунки.

Ефективне управління залишками грошових коштів на поточних рахунках полягає в тому, щоб забезпечувати коштами виконання поточних операцій, підтримувати необхідний резерв коштів для непередбачених платежів (запобіжний захід) і мати кошти у ліквідній формі, щоб не упустити можливості заробити додатковий прибуток, беручи участь у незапланованих вигідних фінансових операціях (наприклад, у спекулятивних операціях на фінансовому ринку).

Гроші на поточному рахунку практично не дають доходу, з їхнім збільшенням зростають втрати доходів від інвестицій, але одночасно підвищується ліквідність. Тому втрати доходів від більш вигідних вкладень розглядаються як плата за підвищення ліквідності. Завдання фінансового менеджера - підтримувати на рахунку оптимальний залишок коштів, що забезпечує достатній рівень ліквідності й не надто підвищує її ціну.

У теорії фінансового менеджменту запропоновано розглядати зберігання коштів на поточному рахунку як зберігання одного з видів запасів і застосовувати моделі, розроблені в теорії управління запасами, для оптимізації залишків коштів. Прикладом такого підходу є модель В. Бayмоля, що першим виявив подібність між товарно-матеріальними і грошовими запасами й у 1952 р. запропонував використовувати модель розрахунку найбільш економного обсягу замовлень товарно-матеріальних запасів для управління запасом грошових коштів.

У моделі Баумоля закладено, що фірма з появою надлишку грошей на рахунку понад розраховану суму оптимального запасу використає його для придбання короткострокових цінних паперів з метою отримання доходу, а при зниженні запасу грошей продасть частину цих паперів, підвищуючи запас грошей до оптимального рівня.

На зарубіжних фінансових ринках є досить широкий вибір короткострокових (легко реалізованих) цінних паперів, щоб фірма могла швидко (протягом кількох годин) конвертувати в них надлишки грошових коштів, а потім так само швидко заповнити нестаток грошей, здійснивши зворотну процедуру. Завдяки цьому фінансові менеджери можуть мінімізувати необхідний резерв коштів. Вітчизняні підприємства поки що позбавлені такої можливості й частіше зіштовхуються не з проблемою підтримки оптимального запасу коштів на рахунку, а з проблемою постійної відсутності грошей для оплати прострочених рахунків.

Модель Баумоля придатна для стабільних передбачуваних грошових витрат і надходжень, вона не враховує сезонних або випадкових коливань, тобто в ній спрощена реальна ситуація. Пізніше були розроблені інші моделі, що враховують щоденну мінливість грошових потоків (наприклад, модель Міллера - Орра, 1966). Проте всі формалізовані моделі мають певні обмеження, тому в практиці управління грошовими коштами їх використовують як допоміжні для встановлення оптимального обсягу грошових коштів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунково-аналітичний метод“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття управлінського рішення

  • Загальна класифікація управлінських рішень

  • Принципи і вимоги - основи прийняття управлінських рішень

  • Розділ 2. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ

  • Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

  • Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

  • Розділ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

  • Розділ 4. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

  • Оцінювання ступеня досягнення мети

  • Складові формування комплексної програми.

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ І ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Теорії ухвалення рішень

  • Форми розробки управлінських рішень

  • Форми реалізації управлінських рішень

  • Частина ІІ. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

  • Коефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний зміст, використання в аналізі беззбитковості

  • Поняття "зони безпеки" і "запасу фінансової надійності"

  • Розділ 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИГІД І ВИТРАТ

  • Ухвалення рішень і обмежувальні чинники

  • Аналіз вигід і витрат у багатономенклатурному виробництві

  • Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлю

  • Розділ 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ

  • Методи оцінювання ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку (не включаючи дисконтування)

  • Метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал

  • Методи оцінювання інвестицій, засновані на дисконтуванні

  • Метод внутрішньої норми прибутку

  • Метод дисконтованого терміну окупності інвестицій

  • Розділ 9. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Методи і моделі аналізу облігацій

  • Методи і моделі аналізу акцій

  • Розділ 10. МЕТОДИ СИТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ В УХВАЛЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Метод прийняття рішень на основі "дерева цілей"

  • Розділ 11. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

  • Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

  • Розділ 12. МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

  • Внутрішньофірмове фінансове планування

  • Перспективне фінансове планування - основа формування фінансової стратегії підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Оперативне фінансове планування (бюджетування)

  • Управління оборотними активами підприємства

  • Розрахунково-аналітичний метод
  • Управління структурою капіталу підприємства

  • Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу

  • Розділ 13. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Стратегічний аналіз - основа стратегічного управління підприємством

  • Методи оцінки зовнішнього середовища підприємства

  • Визначення об'єкта аналізу

  • Оцінка внутрішнього середовища підприємства

  • Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства

  • Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey

  • Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM

  • МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Принципи і функції прогнозування

  • Методи прогнозування

  • Методи екстраполяції

  • Методи аналізу якості прогнозів