Ухвалення рішень і обмежувальні чинники

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

У процесі прийняття рішень однією з найпоширеніших проблем є ситуації, коли для задоволення потенційного попиту підприємство має недостатньо ресурсів. У цих умовах необхідно прийняти правильне рішення, яке забезпечує найефективніше використання наявних ресурсів. Відсутність у достатньому обсязі того чи іншого ресурсу для випуску продукції відповідно до попиту на неї і є обмежувальним чинником.

Обмежувальний чинник, якщо такий є, слід визначати при складанні річного виробничо-фінансового плану підприємства. Може бути лише один обмежувальний чинник, а також декілька обмежувальних ресурсів, з яких можуть встановлювати граничнодопустимий рівень діяльності.

Прикладами обмежувальних чинників є:

• o обсяг реалізації продукції (обсяг виручки) - наявна межа попиту на продукцію;

• o нестача робочої сили для виробництва обсягу продукції в кількості, необхідній для задоволення попиту;

• o відсутність достатньої кількості матеріальних ресурсів для виготовлення продукції в обсягу, необхідному для задоволення попиту;

• o виробнича потужність - продуктивність технологічного обладнання недостатня для виготовлення необхідного обсягу продукції;

• o фінансові ресурси - відсутня достатня величина грошових коштів для сплати необхідних виробничих витрат.

Якщо обсяг виробництва обмежений таким чинником, як попит, прибуток максимізується шляхом випуску такого обсягу, який не перевищує очікуваний обсяг реалізації за умови, що кожний проданий виріб повинен давати позитивну величину маржинального доходу.

Якщо обмежувальними чинниками є робоча сила, матеріальні ресурси, виробничі потужності або фінансові ресурси, менеджери повинні вирішити, які вироби випускати і в якій кількості, оскільки для виробництва всіх виробів, які можуть бути продані, ресурсів не вистачить.

Методика обліку обмежувальних чинників передбачає, що керівництво підприємства бажає максимізувати прибуток, який буде максимальним при максимальному маржинальному доході (за відсутності зміни рівня постійних витрат). Отже, ця методика передбачає застосування принципів змінного калькулювання. А це означає, що величина маржинального доходу повинна максимізуватися шляхом досягнення максимально можливого маржинального доходу на одиницю обмеженого ресурсу. Так, якщо обмежувальним чинником є робоча сила категорії А, то маржинальний дохід максимізується шляхом досягнення максимально можливого маржинального доходу на годину праці робочої сили категорії А. Аналогічно, якщо дефіцитним ресурсом є машинний час, прибуток повинен максимізуватися шляхом досягнення маржинального доходу на одну машино-годину.

Таким чином, процес ухвалення рішення щодо обмежувальних чинників передбачає визначення маржинального доходу, який дає кожне найменування виробу на одиницю обмеженого ресурсу.

При ухваленні рішень щодо обмежувальних чинників припускається, як правило, що постійні витрати не залежать від номенклатури продукції, яка випускається, тому змінними є тільки релевантні витрати (тобто витрати майбутнього періоду).

Приклад 7.1. Аналіз прибутковості з урахуванням обмежувальних чинників

Підприємство "Арсен" випускає два види виробів: картузи і панами, вихідні дані з виробництва яких наведено в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Вихідні дані для аналізу беззбитковості з урахуванням обмежувального чинника

№ з/пПоказникКартузПанама
1Прямі матеріальні витрати, грн25
2Прямі трудові витрати, грн (4 грн/год)84
3Прямі накладні витрати, грн11
4Всього змінних витрат, грн1110
5Ціна продажу, грн1714
6Очікуваний попит на товари в червні, грн45007500

У червні прямі трудові витрати обмежені 12 000 годинами. Постійні витрати становлять 30 000 грн.

Необхідно скласти виробничий план, який забезпечує максимальний прибуток.

Розв'язання

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ухвалення рішень і обмежувальні чинники“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття управлінського рішення

  • Загальна класифікація управлінських рішень

  • Принципи і вимоги - основи прийняття управлінських рішень

  • Розділ 2. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ

  • Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

  • Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

  • Розділ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

  • Розділ 4. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

  • Оцінювання ступеня досягнення мети

  • Складові формування комплексної програми.

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ І ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Теорії ухвалення рішень

  • Форми розробки управлінських рішень

  • Форми реалізації управлінських рішень

  • Частина ІІ. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

  • Коефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний зміст, використання в аналізі беззбитковості

  • Поняття "зони безпеки" і "запасу фінансової надійності"

  • Розділ 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИГІД І ВИТРАТ

  • Ухвалення рішень і обмежувальні чинники
  • Аналіз вигід і витрат у багатономенклатурному виробництві

  • Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлю

  • Розділ 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ

  • Методи оцінювання ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку (не включаючи дисконтування)

  • Метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал

  • Методи оцінювання інвестицій, засновані на дисконтуванні

  • Метод внутрішньої норми прибутку

  • Метод дисконтованого терміну окупності інвестицій

  • Розділ 9. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Методи і моделі аналізу облігацій

  • Методи і моделі аналізу акцій

  • Розділ 10. МЕТОДИ СИТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ В УХВАЛЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Метод прийняття рішень на основі "дерева цілей"

  • Розділ 11. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

  • Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

  • Розділ 12. МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

  • Внутрішньофірмове фінансове планування

  • Перспективне фінансове планування - основа формування фінансової стратегії підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Оперативне фінансове планування (бюджетування)

  • Управління оборотними активами підприємства

  • Розрахунково-аналітичний метод

  • Управління структурою капіталу підприємства

  • Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу

  • Розділ 13. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Стратегічний аналіз - основа стратегічного управління підприємством

  • Методи оцінки зовнішнього середовища підприємства

  • Визначення об'єкта аналізу

  • Оцінка внутрішнього середовища підприємства

  • Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства

  • Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey

  • Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM

  • МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Принципи і функції прогнозування

  • Методи прогнозування

  • Методи екстраполяції

  • Методи аналізу якості прогнозів