Розрахунково-аналітичний метод

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

• 4) майже вся постійна потреба в оборотних коштах фінансується за рахунок власних джерел коштів і довгострокових позикових джерел. Це означає, що розмір "робочого капіталу" підтримується на рівні мінімально необхідного розміру засобів у запасах і майже всього середнього розміру засобів у розрахунках з дебіторами;

• 5) вся постійна потреба в оборотних коштах і половина змінної (сезонної) потреби фінансуються за рахунок власних джерел коштів і довгострокових позикових джерел, "робочий капітал" істотно підвищується порівняно з попереднім підходом;

• 6) вся потреба в оборотних коштах фінансується за рахунок власних джерел коштів і довгострокових позикових коштів.

Підхід 1 є дуже ризикованим для ліквідності, тому його практично не використовують. По суті, він означає відсутність власних оборотних засобів; його можуть періодично використовувати окремі підприємства, що практично не мають технологічного циклу, наприклад торговельні. У них кредиторська заборгованість за придбані запаси товарів прирівнюється до стійких джерел фінансування.

Підхід 2 також є дуже ризикованим з погляду можливості втрати ліквідності. Він припускає, що фінансові менеджери можуть постійно залучати короткострокові кредити для фінансування оборотних засобів. Якщо такої можливості немає, цей підхід не можна використати.

При підході 3 немає надлишку власних оборотних засобів, тому що фінансові менеджери досягають вигідного для підприємства балансу між дебіторською і кредиторською заборгованостями, середній строк погашення кредиторської заборгованості дорівнює середньому строку погашення дебіторської заборгованості (іншими словами, тривалість фінансового циклу скорочена до тривалості виробничого), але загроза втрати ліквідності істотна.

При підході 4 співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованостей є прийнятним (фінансовий цикл коротший за операційний), але іноді може виникати невеликий надлишок власних оборотних засобів. Ризик втрати ліквідності при цьому підході нижчий, ніж при підході 3.

Підхід 5 означає, що ризик втрати ліквідності ще нижчий, але періодично протягом року може з'являтися істотний надлишок власних оборотних засобів. Тому потрібно оперативно управляти ним, контролювати, щоб кошти не відволікалися на придбання непотрібних запасів.

Підхід 6 можливий тільки теоретично, оскільки реально у підприємства завжди є певна сума короткострокової заборгованості.

Найбільш прийнятними підходами в управлінні оборотними активами є 3 й 4.

Розглянемо основні прийоми, які підприємства застосовують для ефективного управління основними елементами оборотних активів - запасами, засобами в розрахунках з дебіторами і грошовими коштами.

Мета управління запасами - підтримувати їх на такому рівні, щоб можна було завжди вчасно виконувати замовлення споживачів, не допускати переривання виробничого процесу, а також мінімізувати витрати, зумовлені необхідністю мати запаси.

Ефективне управління запасами дає змогу прискорити їхню оборотність, звести до мінімуму надлишки товарно-матеріальних запасів, у яких "заморожені" кошти, зменшити ризик старіння й ушкодження товарів, знизити витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів.

Дебіторська й кредиторська заборгованості визначаються переважно умовами розрахунків підприємства з покупцями й постачальниками. В основу управління дебіторською заборгованістю покладено два підходи:

• 1) порівняння отриманого додаткового прибутку з витратами і втратами, що виникають при зміні політики розрахунків за реалізовану продукцію;

• 2) порівняння й оптимізація розмірів і строків погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей.

При першому підході враховується, що зі збільшенням дебіторської заборгованості пов'язані не тільки додаткові витрати з фінансування цього збільшення й втрати через збільшення безнадійних боргів, а й збільшення обсягу реалізації продукції через пом'якшення умов розрахунків зі споживачами й одержання додаткового прибутку. Тому перш ніж ухвалювати рішення стосовно того, продавати продукцію з відстрочкою платежів чи ні, необхідно зрівняти витрати, пов'язані з появою додаткової дебіторської заборгованості, із приростом прибутку в результаті збільшення виручки від реалізації. Якщо приріст прибутку більший, то варто збільшити кредит покупцям.

Приклад 12.2

Підприємство щорічно продає у кредит 500 тис. од. продукції за ціною 10 грн за од. при її собівартості 7,5 грн. Середній період погашення дебіторської заборгованості становить 25 днів; середня норма прибутку на капітал - 20 %. Якщо пом'якшити умови розрахунків із дебіторами, то прогнозується збільшення обсягу реалізації продукції на 15 %. При цьому середній період погашення дебіторської заборгованості збільшиться до 45 днів, а сума безнадійних боргів - на 100 тис. грн. Визначити, чи доцільно йти на лібералізацію умов кредиту покупцям.

Розв'язання

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунково-аналітичний метод“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття управлінського рішення

  • Загальна класифікація управлінських рішень

  • Принципи і вимоги - основи прийняття управлінських рішень

  • Розділ 2. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ

  • Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

  • Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

  • Розділ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

  • Розділ 4. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

  • Оцінювання ступеня досягнення мети

  • Складові формування комплексної програми.

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ І ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Теорії ухвалення рішень

  • Форми розробки управлінських рішень

  • Форми реалізації управлінських рішень

  • Частина ІІ. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

  • Коефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний зміст, використання в аналізі беззбитковості

  • Поняття "зони безпеки" і "запасу фінансової надійності"

  • Розділ 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИГІД І ВИТРАТ

  • Ухвалення рішень і обмежувальні чинники

  • Аналіз вигід і витрат у багатономенклатурному виробництві

  • Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлю

  • Розділ 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ

  • Методи оцінювання ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку (не включаючи дисконтування)

  • Метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал

  • Методи оцінювання інвестицій, засновані на дисконтуванні

  • Метод внутрішньої норми прибутку

  • Метод дисконтованого терміну окупності інвестицій

  • Розділ 9. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Методи і моделі аналізу облігацій

  • Методи і моделі аналізу акцій

  • Розділ 10. МЕТОДИ СИТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ В УХВАЛЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Метод прийняття рішень на основі "дерева цілей"

  • Розділ 11. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

  • Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

  • Розділ 12. МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

  • Внутрішньофірмове фінансове планування

  • Перспективне фінансове планування - основа формування фінансової стратегії підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Оперативне фінансове планування (бюджетування)

  • Управління оборотними активами підприємства

  • Розрахунково-аналітичний метод
  • Управління структурою капіталу підприємства

  • Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу

  • Розділ 13. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Стратегічний аналіз - основа стратегічного управління підприємством

  • Методи оцінки зовнішнього середовища підприємства

  • Визначення об'єкта аналізу

  • Оцінка внутрішнього середовища підприємства

  • Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства

  • Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey

  • Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM

  • МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Принципи і функції прогнозування

  • Методи прогнозування

  • Методи екстраполяції

  • Методи аналізу якості прогнозів