Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

Як відомо, використання підприємством позикових коштів дає йому змогу отримати додатковий прибуток на власний капітал. Показник, що відображає рівень прибутку на власний капітал, який додатково генерується при різній частці використання позикових коштів, називається ефектом фінансового левериджу (важеля). Він розраховується за такою формулою:

де ЕФВ - ефект фінансового левериджу (важеля), коефіцієнт; ПК - позиковий капітал, тис. грн; ВК - власний капітал, тис. грн; РА - рентабельність активів, %; ВК - ставка відсотків за кредит, %; СПП - ставка податку на прибуток, коефіцієнт. Показники формули можна розділити на такі компоненти:

ПК . . , -- - коефіцієнт структури капіталу (плече важеля), що характеризує фінансову стійкість підприємства і показує, яка величина позикового капіталу припадає на одну гривню власного капіталу. Зі збільшенням коефіцієнта для підприємства підвищується фінансовий ризик і знижується фінансова стійкість.

• (РА - ВК) - диференціал фінансового левериджу. При зниженні рентабельності активів вплив фінансового левериджу зменшується. Його значення вказує на можливість і ефективність використання позикового фінансування лише за умови, що рентабельність активів вища, ніж ринкова відсоткова ставка за кредитні ресурси.

• (1 - СПП) - податковий коректор, що відображає ступінь впливу на ефект фінансового левериджу рівня оподаткування прибутку.

Слід зазначити, що роль диференціалу і плеча важеля в регулюванні ефекту фінансового важеля різна. Нарощування диференціалу ЕФВ допомагає підвищити рентабельність власного капіталу або за рахунок зростання рентабельності активів, або за рахунок зниження ставки відсотків за кредит (якщо перше залежить від самого підприємства, то друге - від кредитора-банка). Це означає, що підприємство може впливати на диференціал тільки через рентабельність активів. Необхідно також зазначити, що величина диференціалу дає дуже важливу інформацію продавцю позикових коштів - банку. Якщо величина диференціалу близька до нуля або від'ємна, то банк утримається від нових кредитів або підвищить їх ціну.

Стосовно плеча важеля ЕФВ> то його нарощування може бути руйнівним для підприємства. Чим більше плече важеля, тим більший ризик неповернення кредитів, а отже, труднощі з отриманням нових позик.

Результати розрахунків впливу фінансового левериджу на зміну рентабельності власного капіталу наведені в табл. 12.23.

Таблиця 12.23. Визначення оптимальної структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності, коеф.

з/пПоказникВаріанти розрахунків
12345
1Рентабельність активів0,1600,1360,1120,1000,088
2Рентабельність власного капіталу0,1600,1700,1870,2000,220
3Диференціал фінансового важеля0,0400,016-0,008-0,020-0,032
4Коефіцієнт структури капіталу0,0000,2500,6671,0001,500
5Податковий коректор0,7500,7500,7500,7500,750
бВплив фінансового левериджу (р. 3 o р. 4 o р. б)0,0000,003-0,004-0,015-0,036

Дані табл. 12.23 свідчать про зростання рентабельності власного капіталу зі збільшенням частки позикового капіталу. Але вже у третьому варіанті структури капіталу спостерігається зниження диференціалу фінансового левериджу, тобто зростання частки позикових джерел веде до зниження рентабельності активів.

Отже, найвищий коефіцієнт рентабельності активів досягається за умови, що частка позикового капіталу в загальній величині капіталу становитиме 20 %, а власного - 80 %.

Модель оптимізації структури капіталу на основі його середньозваженої вартості передбачає визначення вартості окремих компонентів капіталу.

Під вартістю капіталу розуміють ціну, яку підприємство платить за його залучення з різних джерел.

Вартість власного капіталу визначається співвідношенням чистого прибутку до середньої вартості власного капіталу у відсотках.

Вартість залучення капіталу у формі банківських кредитів визначається на основі відсоткової ставки за кредит за формулою

Вартість кредиту = Відсоток за кредит (1 С ЛЯ), (12.16)

де СПП - ставка податку на прибуток, коефіцієнт.

Середньозважена вартість капіталу (ВК) визначається за даними про вартість окремих елементів капіталу у відсотках і частку кожного елемента капіталу в загальній його сумі:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття управлінського рішення

  • Загальна класифікація управлінських рішень

  • Принципи і вимоги - основи прийняття управлінських рішень

  • Розділ 2. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ

  • Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

  • Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

  • Розділ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

  • Розділ 4. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

  • Оцінювання ступеня досягнення мети

  • Складові формування комплексної програми.

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ І ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Теорії ухвалення рішень

  • Форми розробки управлінських рішень

  • Форми реалізації управлінських рішень

  • Частина ІІ. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

  • Коефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний зміст, використання в аналізі беззбитковості

  • Поняття "зони безпеки" і "запасу фінансової надійності"

  • Розділ 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИГІД І ВИТРАТ

  • Ухвалення рішень і обмежувальні чинники

  • Аналіз вигід і витрат у багатономенклатурному виробництві

  • Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлю

  • Розділ 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ

  • Методи оцінювання ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку (не включаючи дисконтування)

  • Метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал

  • Методи оцінювання інвестицій, засновані на дисконтуванні

  • Метод внутрішньої норми прибутку

  • Метод дисконтованого терміну окупності інвестицій

  • Розділ 9. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Методи і моделі аналізу облігацій

  • Методи і моделі аналізу акцій

  • Розділ 10. МЕТОДИ СИТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ В УХВАЛЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Метод прийняття рішень на основі "дерева цілей"

  • Розділ 11. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

  • Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

  • Розділ 12. МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

  • Внутрішньофірмове фінансове планування

  • Перспективне фінансове планування - основа формування фінансової стратегії підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Оперативне фінансове планування (бюджетування)

  • Управління оборотними активами підприємства

  • Розрахунково-аналітичний метод

  • Управління структурою капіталу підприємства

  • Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу
  • Розділ 13. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Стратегічний аналіз - основа стратегічного управління підприємством

  • Методи оцінки зовнішнього середовища підприємства

  • Визначення об'єкта аналізу

  • Оцінка внутрішнього середовища підприємства

  • Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства

  • Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey

  • Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM

  • МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Принципи і функції прогнозування

  • Методи прогнозування

  • Методи екстраполяції

  • Методи аналізу якості прогнозів