Розрахунково-аналітичний метод

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

де Т8, Тдд - середня тривалість одного обороту коштів (засобів) у запасах і дебіторській заборгованості відповідно (середній період погашення), днів.

Постійну середню потребу в оборотних коштах (ОК) можна розрахувати, помноживши середню тривалість операційного циклу (Тоц) на середні щоденні грошові витрати підприємства (Вд) за розрахунковий період:

В управлінні оборотними коштами використовують також розрахунок фінансового циклу, що менше операційного на тривалість середнього періоду погашення кредиторської заборгованості.

Фінансовий цикл - це операційний цикл мінус середній період погашення кредиторської заборгованості, тобто час (у днях) від оплати рахунків за отримані сировину, матеріали та інші виробничі закупівлі до надходження грошей від покупців за відвантажену продукцію (товари, роботи, послуги). Протягом фінансового циклу кошти роблять один оборот, іншими словами, це середній період (у днях) оборотності засобів. Помноживши фінансовий цикл на середні щоденні грошові витрати підприємства, одержимо середню суму грошей, що постійно перебуває в обороті.

Фінансові менеджери за допомогою різних можливостей скорочення операційного й фінансового циклів забезпечують підвищення ефективності використання оборотних засобів.

Потреба підприємства в оборотних коштах протягом року змінюється, відхиляючись від постійної величини.

Змінна (сезонна) потреба в оборотних коштах, що виникає періодично, може бути пов'язана з нерівномірністю у виробництві й реалізації готової продукції, необхідністю придбання додаткових сезонних запасів в окремі періоди, витратами на ремонт устаткування в міжсезоння, іншими разовими додатковими витратами.

На підприємствах з рівномірним циклом виробництва й реалізації продукції наведені незначні зміни, що спрощує планування й управління оборотним капіталом. Оскільки змінна потреба не дуже відхиляється від середньорічної потреби в оборотних коштах, особливих прийомів управління оборотним капіталом не потрібно.

Для підприємств із сезонним характером виробництва змінна потреба в оборотних коштах протягом року різко відхиляється від середнього значення, діапазон коливань від мінімального до максимального значень залежить від специфіки сезонної діяльності. Для управління оборотним капіталом у таких умовах не можна використовувати розрахунки середніх показників (наприклад, середній період погашення дебіторської й кредиторської заборгованості, середньорічні витрати підприємства, середню тривалість операційного й фінансового циклів). Можна поділити рік на періоди, протягом яких умови діяльності підприємства відносно стійкі (наприклад, для підприємства, що переробляє сільськогосподарську сировину, рік може бути розділений на сезон випуску продукції й міжсезонний період простою) і використати зазначені розрахунки для планування в межах цих періодів. Крім того, для сезонних виробництв необхідно планувати потребу в оборотних коштах і джерела її фінансування щомісячно. Для цього використовують План грошових надходжень і витрат підприємства на рік з розбивкою за місяцями.

Стрижнем політики фінансування оборотних засобів є визначення оптимального для підприємства розміру власних оборотних засобів (розміру чистого оборотного капіталу, або "робочого капіталу", від англ. working capital).

Чистий оборотний капітал (власні оборотні засоби, або "робочий капітал") - різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими (поточними) зобов'язаннями, тобто частина оборотних засобів, що фінансується за рахунок довгострокових джерел (власних засобів і довгострокових зобов'язань).

Розмір власних оборотних засобів визначає ступінь ліквідності підприємства. Тому вибираючи той чи інший напрямок політики фінансування оборотних засобів, фінансовий менеджер збільшує або зменшує ризик втрати підприємством ліквідності. Слід враховувати, що на фінансовому становищі підприємства негативно може позначитися не тільки нестаток, а й надлишок власних оборотних засобів.

Нестаток власних оборотних засобів може виникнути внаслідок неефективної виробничо-господарської діяльності, збільшення безнадійної дебіторської заборгованості, придбання дорогих основних засобів тощо. Значний надлишок оборотних засобів означає неефективне використання фінансових ресурсів, уповільнення обіговості власних оборотних засобів, втрату можливостей отримання додаткових доходів від вигідних інвестицій.

Фінансовий менеджер повинен розглянути різні можливості фінансування оборотних засобів і вибрати найбільш прийнятний варіант з урахуванням специфіки підприємства й зовнішніх економічних умов.

У політиці фінансування оборотних засобів використовують такі підходи:

• 1) вся потреба в оборотних коштах фінансується за рахунок короткострокової заборгованості, тобто "робочий капітал" дорівнює нулю;

• 2) частка мінімально необхідного розміру засобів у запасах фінансується за рахунок власних джерел коштів і довгострокових позикових коштів;

• 3) мінімально необхідний розмір засобів у запасах фінансується за рахунок власних джерел коштів і довгострокових залучених джерел;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розрахунково-аналітичний метод“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Поняття управлінського рішення

  • Загальна класифікація управлінських рішень

  • Принципи і вимоги - основи прийняття управлінських рішень

  • Розділ 2. СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОБЛЕМ

  • Системний аналіз як метод ухвалення і обґрунтування рішень

  • Взаємозв'язок основних елементів реалізації системного підходу в процесі ухвалення рішень

  • Розділ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Суб'єктивні проблеми в розробці та ухваленні рішень

  • Розділ 4. ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

  • Оцінювання ступеня досягнення мети

  • Складові формування комплексної програми.

  • Розділ 5. АНАЛІЗ ВАРІАНТІВ І ПІДГОТОВКА ПРОЕКТІВ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Теорії ухвалення рішень

  • Форми розробки управлінських рішень

  • Форми реалізації управлінських рішень

  • Частина ІІ. МЕТОДИ І МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Аналіз беззбитковості виробництва і реалізації продукції. Визначення точки беззбитковості. Допуски в аналізі беззбитковості

  • Коефіцієнт маржинального доходу: методика визначення, економічний зміст, використання в аналізі беззбитковості

  • Поняття "зони безпеки" і "запасу фінансової надійності"

  • Розділ 7. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИГІД І ВИТРАТ

  • Ухвалення рішень і обмежувальні чинники

  • Аналіз вигід і витрат у багатономенклатурному виробництві

  • Ухвалення рішень про власне виробництво або закупівлю

  • Розділ 8. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНІ ЗАСОБИ

  • Методи оцінювання ефективності інвестицій, засновані на бухгалтерському обліку (не включаючи дисконтування)

  • Метод оцінювання інвестицій за нормою прибутку на капітал

  • Методи оцінювання інвестицій, засновані на дисконтуванні

  • Метод внутрішньої норми прибутку

  • Метод дисконтованого терміну окупності інвестицій

  • Розділ 9. МЕТОДИ І МОДЕЛІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

  • Методи і моделі аналізу облігацій

  • Методи і моделі аналізу акцій

  • Розділ 10. МЕТОДИ СИТУАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ В УХВАЛЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Прийняття рішень в умовах невизначеності

  • Метод прийняття рішень на основі "дерева цілей"

  • Розділ 11. МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ МАТЕРІАЛЬНИМИ ЗАПАСАМИ

  • Сутність об'ємно-вартісного аналізу (АВС-аналізу)

  • Розділ 12. МОДЕЛІ ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ

  • Внутрішньофірмове фінансове планування

  • Перспективне фінансове планування - основа формування фінансової стратегії підприємства

  • Поточне фінансове планування

  • Оперативне фінансове планування (бюджетування)

  • Управління оборотними активами підприємства

  • Розрахунково-аналітичний метод
  • Управління структурою капіталу підприємства

  • Оптимізація структури капіталу за рівнем рентабельності власного капіталу

  • Розділ 13. МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ СТРАТЕГІЧНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

  • Стратегічний аналіз - основа стратегічного управління підприємством

  • Методи оцінки зовнішнього середовища підприємства

  • Визначення об'єкта аналізу

  • Оцінка внутрішнього середовища підприємства

  • Моделі аналізу конкурентних позицій підприємства

  • Оцінка бізнесу підприємства за допомогою аналітичної моделі GE/McKinsey

  • Оцінка конкурентних позицій бізнесу за допомогою моделі Shell/DPM

  • МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У ПРОГНОЗУВАННІ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

  • Принципи і функції прогнозування

  • Методи прогнозування

  • Методи екстраполяції

  • Методи аналізу якості прогнозів