Аудитор повинен розробити процедури з аудиту з метою забезпечення достатньої впевненості у тому, що викривлення є результатом шахрайства або помилки і істотні для фінансової звітності у цілому.
У відповідності до МСА200 “Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності” аудитор повинен планувати і здійснювати аудит з позиції професійного скептицизму, визнаючи, що можуть бути виявлені умови або події, що вказують на наявність фактів шахрайства або помилки.
Якщо застосування аудиторських процедур розроблених на основі оцінки ризику, вказує на можливу наявність фактів шахрайства або помилки, внутрішній аудитор повинен розглядати їх потенційний вплив на фінансову звітність. Якщо аудитор вважає, що вказані факти шахрайства або помилки можуть здійснювати істотний вплив на фінансову звітність, він повинен провести відповідні модифіковані або додаткові процедури.
Обсяг таких модифікованих або додаткових процедур залежить від судження аудитора щодо:
• а) виду шахрайства або помилки;
• б) їх імовірності;
• в) імовірності того, що визначений вид шахрайства або помилки може мати суттєвий вплив на фінансову звітність. Якщо обставини визначеним чином не вказують на інше, аудитор не може передбачити, що факти шахрайства або помилки е поодиноким.
Якщо результати модифікованих або додаткових процедур не розсіяли підозри у наявності фактів шахрайства або помилки, аудитор повинен обговорити дані питання з керівництвом і проаналізувати, чи було це відповідним чином враховано або виправлено у фінансовій звітності. Аудитор повинен проаналізувати можливі наслідки для аудиторського висновку.
Аудитор повинен повідомити керівництво про виявлені факти у найкоротші терміни, якщо:
• а) аудитор підозрює, що здійснене шахрайство, навіть якщо можливі наслідки для фінансової звітності не будуть істотними; або
• б) шахрайство або істотна помилка дійсно мали місце.
Коли шахрайство або помилка були попереджені або виявлені при внутрішньому контролі, але цього не здійснилося, внутрішній аудитор повинен, переглянути свою попередню оцінку системи контролю і відповідно розширити коло інформації яка перевіряється.
У разі, коли шахрайство або помилка відбулися за участі представника керівництва, внутрішньому аудитору доцільно перевірити достовірність отриманих від нього раніше даних і доказів.
Обговорення СВА з керівництвом про чутливість суб'єкта до істотних викривлень фінансової звітності доцільно проводити згідно з заздалегідь розробленим опитувальним листком .
Зверніть увагу, що внутрішній як і зовнішній аудитор здійснюють перевірку вибірковим методом. Тому існує значна небезпека, що окремі помилки в звітності можуть залишатися невиявленими.
Будь-яка підозра про можливий обман чи помилку, які можуть привести до перекручень звітності, вимагають від аудитора розширити межі перевірки з метою розсіяти свою підозру чи сумнів.
Особливу увагу аудитор повинен приділити перевірці первинних документів. Після формально-правової перевірки документів вони можуть характеризуватись як доброякісні, тобто правильно оформлені, що правильно відображають здійснені операції, або як недоброякісні. Тому аудитору слід добре знати ознаки недоброякісних документів (рис. 9.2).
Рис. 9.2. Класифікація недоброякісних документів
Можливі відхилення в облікових даних, які можуть вплинути на достовірність звітних показників:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Внутрішній аудит» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування відповідної атмосфери в колективі“ на сторінці 2. Приємного читання.
